Едвард Лір Нове вбрання

Едвард Лір
Нове вбрання
Перекладач: О. Мокровольський
Джерело: З книги:
Жив собі дід в королівстві Тесс,
Що одяг пошив собі – чудо з чудес!
Як тільки пошив, так у нього і вбрався,
В чудесній обнові гуляти подався.
I треба ж придумати, не поліниться –
На голову дід надягнув… паляницю!
Із сірих мишей, хвосток до хвосточка,
Була в нього сплетена тепла сорочка.
Він мав черевики з кролячої шкурки,
Панчохи позичив у гуски чи в курки,
З котлет відбивних – жилет і штани,
А гудзики – з різної садовини,
З млинців – оторочене джемом пальто,
I пояс – нанизаних коржиків сто,
А щоб на усе оте дощ не полився,
Нап’яв дід плаща з капустяного листя.
Пройшов той дідусь не багато й не мало,
Як все звідусіль заревло, закричало!
Насунули хмарою звірі й пташки,
Ще й (підстрибом, підплигом) злі хлопчаки…
Ковть! – плащ капустяний дві з’їли корови,
I знищили пояс три мавпи здорові,
Хлопчиська – пальта три чверті ум’яли,
А чверть підібрав цапище зухвалий.
I миттю порвали собаки з щенятами
Жилет і штани з відбивної свинятини.
А поки щенята й собаки втішалися,
Хлопчиська до гудзиків разом допалися.
Дід – утікати! Аж дивиться: тьма
Свиней величезна суне-суньма.
Як налетіли з боків усіх –
Пух полетів з черевиків, з панчіх!
Аж тут занявчало! На

діда з дахів
Посипались полчища всяких котів!
У порох летить капелюх-паляниця –
Щоб кури й ворони могли підживиться…
I щезла в котячих пащеках сорочка –
Пожерли котюги усю, до хвосточка!
Як щез і останній сіренький хвосточок,
Прибіг без одежі додому дідочок.
Прибіг переляканий, аж похололий,
Та й каже:
– В таке – не вберусь більш ніколи!
Ніколи,
ніколи,
ой ні, ой ніколи!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Едвард Лір Нове вбрання

Categories: Твори з української літератури

Links