Два світи: комп’ютерний і реальний (твір-роздум)


ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Два світи: комп’ютерний і реальний (твір-роздум)

З раннього дитинства я мріяв про власний комп’ютер, щоб не просити в батьків дозволу пограти в ігри на їхньому. І ось нарешті мені подарували ноутбук, яким міг користуватися тільки я. Звичайно ж, я закачав у нього різноманітні ігри. Спочатку вони були простими. Ці ігри розвивали увагу, швидкість реакції. Цього рокуя почав цікавитися складнішими, інтелектуальними, стратегічними іграми, які здатні моделювати реальність. Такі ігри вчать планування, розвивають аналітичне мислення, допомагають легше засвоювати складний навчальний матеріал. Я став більш упевнений у своїх знаннях, у мене з’явилося більше друзів, з якими ми обговорювали хід дій у комп’ютерних іграх. Та якоїсь миті я зрозумів, що кіберпростір став для мене реальністю. Якось я посварився з другом, цього ж дня сталося непорозуміння з батьками – і комп’ютер виручив мене. Я повністю поринув у світ гри, де переміг ворога, і вже не думав ні про товариша, ні про батьків. Ще більше відсторонитися від світу з його проблемами допомогли мені RPD-ігри, де я грав роль комп’ютерних персонажів. А коли мене переповнювали емоції – агресія проти когось, на допомогу приходили “стрілялки”, в яких я знищував усіх своїх ворогів.

Захопившись іграми, я після школи щодуху біг додому, нашвидкуруч обідав,


абияк робив уроки і сідав за комп’ютер і ставав справжнім героєм – найсильнішим, найрозумнішим, найталановитішим геймером. Я не виходив на прогулянки, перестав спілкуватися з друзями, покинув займатися спортом. Година за годиною, день за днем я проводив з компом. Батьки багато працювали, пізно приходили додому, та й самі захоплювалися іграми – а тому я мав повну свободу. Онлайн-ігри захопили мене настільки, що я почав плутати реальний світ з віртуальним.

Якось я почув розмову двох молодих чоловіків. Вони говорили про нові комп’ютерні ігри, і один з них заявив: “Комп’ютер – це не гра, це саме життя. Я б одружився з ним, якби можна було”. У мене раптом настало прозріння: я, як і ці молодики, зовсім втратив розум, заради віртуального світу відмовився від реального. І тоді я вирішив, що нізащо не змарную свого життя в онлайні.

З того дня багато що змінилося. Виявилося, що більша частина моїх однолітків відмовилися від комп’ютерних ігор. Ми часто зустрічаємося, катаємося на велосипедах, граємо у футбол. Я й батьків відірвав від комп’ютера. У вихідні ми не просиджуємо за моніторами, а їздимо за місто, готуємо шашлики, ловимо рибу, збираємо гриби.

Я впевнений, що реальний світ значно цікавіший за віртуальний. Він наповнений сонячним світлом, чистим повітрям, зустрічами з друзями, навчанням, спортом, розвагами, усім тим, чого машина не здатна відтворити.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Два світи: комп’ютерний і реальний (твір-роздум)

Categories: Твори з літератури

Links