Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Духовно-эстетичные ценности повести И. С. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья”

Духовно-эстетичные ценности повести И. С. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья”

Жизнь сельских тружеников испокон века подчинялась земледельческому циклу: пахоте, сеянию, жатве, молотьбе. И именно за такой ежедневной работой мы видим семью Кайдашей. Не сидели они без дела и тогда, когда обрабатывали свои земли – шли работать на господское поле за снопами. Кроме того, старый Кайдаш был добрым тележником и делал телеги и другой сельскохозяйственный инвентарь. За это его уважали, как любого настоящего мастера.

Но также в повести видим новые реалии пореформенных дней: чтобы заплатить налоги, сыновья Кайдаша нанимались

возить своими конями хозяев к железной дороге, так как это им было удобно. Деньги продолжают стекать в руки хитрого жида. Он не пренебрегает никакими аферами. Сельская община, доверчивая и неопытная в общественных делах, легко была подкуплена и одурачена им. Кабатчик получил выгоду, а людям навредил. Тяжело было крестьянам сразу отказаться от “господской” жизни, так как их психология формировалась еще до крепостничества. Но И. С. Нечуй-Левицкий стремится показать не только последствия тяжелых лет невольников. Он хочет воссоздать лучшие традиции поэтической, трудолюбивой мировой нации. Писатель хорошо
знал человеческую психологию и был мастером художественной литературы. В повести все художественные средства подчинены раскрытию характеров. Особое внимание автор уделял описанию трудовой жизни женщин. На их плечи ложился большой хозяйственный труд. Молодым женщинам надо было заботиться об одежде, это сейчас мы можем пойти в магазин и купить все, что нам нужно. А им приходилось сучить нити, мотать на мотовило, ткать полотно, отбеливать его, шить рубашки и вышивать их. Вот каким трудным и длинным был процесс. Именно за такой работой читатель часто видит Марусю Кайдашиху и 11 невесток. Каждой женщине хотелось, чтобы полотно было тончайшим, самым белым, чтобы рубашки были хорошо вышиты. Именно по этому критерию судили в селе хорошая ли она хозяйка. Можно заметить такую характерную деталь: и Омелько, и Маруся, и другие члены семьи всегда ходили в чистых белых рубашках, даже на работе, в будни, не говоря уже о праздниках. Это свидетельствует о любви к чистоте и опрятности украинских женщин.

Но на этом не заканчивалась работа крестьянок. Каждую неделю они обмазывали печь, разрисовывали ее петушками и цветами; прихорашивали дом, обсаживали все вокруг кустами и деревьями. Потом пекли хлеб, варили обед, еды в будние было не много: борщ и каша, голубцы, лепешки, но они должны были быть вкусными, поэтому все это должна была делать будущая жена, да еще и приданое хорошее принести.

Из повести “Кайдашева семья” можно узнать обычное право украинского народа. Время, когда дети должны вступать в брак, определяли родители. Они же большей частью и советовали, кого избрать в супруги, давали свое согласие, ходили на смотрины. Потом старшие сыновья отделялись, а младший оставались с родителями и присматривали за ними.

Язык героев переполнен пословицами, которые свидетельствуют о связи произведения с устным народным творчеством. Упоминает И. С. Нечуй-Левицкий в повести и народную песню. Ведь она является извечной мировой традицией, без которой не обходился ни один обычай, не говоря уже о ежедневных песнях, которые звучали вечерами в сельских домах или на улицах. Большое значение предавали крестьяне верованиям и предрассудкам. Кайдаш постился по пятницам, чтобы не потонуть (хотя на самом деле тонул под влиянием пьянства), баба Палажка каждый год ела пояса в Киевской Лавре, чтобы попасть в рай, Мотря сажала пшеницу для того, “чтобы узнать, “чистое” ли место для их нового дома”. В случае болезни в селе обращались к бабке-знахарке.

Писатель любит свой народ, свою землю, болеет душой за героев произведения. Ему больно за утраченную свободу и попранное чувство национального достоинства.

Именно этим можно объяснить углубленное внимание И. С. Нечуя-Левицкого к пренебрежению традиций и обычаев, духовных порывов. Автор призывает к вере в богатство украинских традиций, украинского менталитета.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Духовно-естетичні цінності повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові: оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо родину Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли обробили свої землі – йшли працювати на панське поле по снопи. Крім того, старий Кайдаш був добрим стельмахом і робив...
  2. Исторические романы И. С. Нечуя-Левицьного – образцы героической борьбы наших предков!” Историческая проза на мировой основе имеет давнюю историю, ее истоки нужно искать в народных песнях и рассказах, летописях, драмах на историческую тему. Такая заинтересованность национальным прошлым не случайна: она связана с зарождением нового культурного периода, что отразилось на становлении нового литературного направления, характерной особенностью которого было обращение к истории. Развитие...
  3. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх...
  4. Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Іван Франко, називаючи автора “Миколи Джери”, “Кайдашевой сім’ї”, “Хмар” талановитим майстром слова, “творцем живих типів”, акцентував увагу на його вмінні спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Учений образно називав Нечуя-Левицького “колосальним, всеосяжним оком” Правобережної України. “Те око охоплює не маси, не загальні контури, а одиниці, зате охоплює їх з незрівнянною...
  5. Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від...
  6. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник...
  7. Зберегти мир у сім’ї (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо...
  8. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Сьогоднішній день жадає від молодого покоління поінформованості в багатьох сімейних проблемах. Саме література задовольнить потребу за допомогою мистецтва слова виховувати майбутніх чоловіків і жінок, зятев і невісток. У центрі художнього твору повинен стояти духовний мир людини, исповедываемые їм норми моралі Саме ці питання піднімав ще наприкінці XIX ст. И. С....
  9. Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його...
  10. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його...
  11. Художня майтернiсть повiстi Нечуя-Левицького “Кайдашева сiм’я” Бiльше нiж столiття вiддiляє нас вiд часу написання I. Нечуєм-Ле-вицьким повiстi “Кайдашева сiм’я”, але життя героїв, їхнi вчинки i поведiнка хвилюють нас i зараз. У чому ж секрет такого довголiття лiтературного твору? Менi здається, найперше, у художнiй майстерностi автора. I. Нечуй-Левицький не бере предметом дослiдження якихось визначних, незвичайних подiй, не...
  12. Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі....
  13. Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця,...
  14. Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більш як століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки й поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені...
  15. Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довго життя літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій,...
  16. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові...
  17. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича....
  18. Литературно-эстетичные взгляды Остапа Вишни Дневник Остапа Вишни – выдающийся литературный и человеческий документ, “Высочайшего “гонорара”, как веселый блеск в глазах народа, – нет”, – так писал Остап Вишня в своем дневнике. Писатель обращался к судьбе с просьбой послать ему силы, умение, таланта для того, чтобы сумел он вызвать своими произведениями улыбку у измученного работой,...
  19. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині....
  20. Зображення українського побуту у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість ” Кайдашева сім’я ” – вершина Творчості І. С. Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає...
Духовно-эстетичные ценности повести И. С. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья”
«
»