“Дума сімейна” в романі Л. Толстого “Війна і мир”


Хоч Л. Толстой і говорив, що в романі “Війна і мир” головною думкою є”думка народна”, однак сім’я залишається предметом зображення і в цьому романі. Більш того, письменник пов’язує з родиною все: формування характеру освіту, ставлення до людей і батьківщини, до власності і грошей тощо. Усе починається з родини. Теплі родинні стосунки Ростових роблять їх здатними любити і прощати, бачити добро в людях. Жорстке виховання Болконського робить князя Андрія патріотом, готовим служити людям і батьківщині, а Мар’ю стриманою гідною жінкою. Князь Василь Курагін теж передає своїм дітям Іполиту, Влен та Анатолію своєрідне ставлення до людей і світу з точки зору вигоди. Тут не йдеться про духовність, тут інша система цінностей. Ото сім’я формує людину, орієнтує у складному світі людських відносин, дає дорогу в життя.

На сторінках роману Толстой показав також, як складаються молоді сім’ї. Немає жодної однакової історії, бо це не звичні романні картинки, а глибинний аналіз психології шлюбу. Усі герої прагнуть бути щасливими, коханими. Чи ж усі? Елен, наприклад, і не знає, що то за почуття – кохання. Але вона добре знає, як “упіймати” багатого, але наївного П’єра, що вірить у кохання. Щоправда, й він відчуває фальш ситуації, а тому вимовляє слова кохання французькою своєю мовою язик не повернувся. Невдалий шлюб не тільки зробив його


нещасним, а й навчив розбиратися в людях. Тому Бог послав йому сімейне щастя з Наташою, як і Мар’ї та Миколі Ростову.

Щасливий шлюб стає нагородою за високі моральні якості, за вміння чекати, кохати і розуміти. Жулі Курагіна не розуміла (чи не хотіла розуміти?) тою, що оточена мисливцями на її гроші. Вона воліла цього не бачити й вийшла на кар’єриста й бездушну людину Бориса Трубецького. Яке вже там було щастя!

Але Толстой показує ще одну цікаву пару. На диво “правильна” Віра Ростова тверезо зважує, що Берг, хоч і не дуже багатий, але амбітний чоловік, який здійснить кар’єру за будь-яку ціну. Та й Берг вбачав переваги цього шлюбу в тому, що вона з хорошої відомої сім’ї, має добрі манери, а значить, допоможе йому и кар’єрному зростанні. Це був шлюб із розрахунку. Може, вони обоє були по своєму щасливими, адже знайшли одне одного досить вдало, хоч Толстой і їм вказує негативність цих образів в окремих епізодах. Не зазнала сімейного щастя Соня. І річ тут не в тому, що вона прорахувалася з Миколою Ростовим, при якого говорила, що кохає його. Ні, вона нікого не любила, крім себе. Інакше побачила те хороше, що все ж таки було у Долохові, який пропонував їй руку. Адже при всіх його мінусах він любив свою родину, поважав жінок.

Отже, показавши сім’ї на сторінках роману “Війна і мир”, Л. Толстой доходить висновку: сім’я – це основа характеру, позиції; це запорука щастя і спокою або джерело негараздів. Сім’я – головне для людини.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Дума сімейна” в романі Л. Толстого “Війна і мир”

Categories: Твори з української літератури

Links