Бідна людина одного разу найнявся у батраки до відомого бая. Бай жив тільки із дружиною, дітей у них не було. Домовилися, що бідняк відробить три роки, буде харчуватися у бая три рази у день і наприкінці третього року одержить те, що заробив за три роки.
Одного разу веліли йому принести води, але бідняк, прикинувшись сплячим, не пішов за водою. За це його три дні не годували. На третій день бай послав його за дровами.
Ось пішов бідняк у ліс і зустрів там ведмедя. Недовго думаючи, бідняк піймав ведмедя й запріг його у сани. Наклав повні сани дров і приїхав до бая.
Бай із дружиною злякалися до смерті, побачивши ведмедя, і стали благати бідняка відпустити ведмедя. Бідняк відпустив ведмедя. Погодували бідняка досита й спати уклали.
Так пройшло три дні. Знову бай велів привезти дров. Бідняк пішов у ліс, тягнучи за собою важкі сани. Але ось побачив він білого ведмедя, піймав його й запріг у сани. З пісень у'їхав бідняк у село до бая. Пущі колишнього злякався бай із дружиною. Стали вони благати бідняка відпустити ведмедя. Але бідняк і не думав відпускати його. Він сказав баєві:
- Дай мені те, що покладено одержати за три роки, так додатково оплати харчування за три роки. Якщо не віддаси, будете мати справа з білим ведмедем, він зараз дуже голодний.
Робити нема чого, баєві довелося віддати біднякові усе, що він просив. Поїхав бідняк додому, привіз купу грошей і багато м'яса, борошна й інших різних продуктів. Розбагатів заповзятливий бідняк і став жити поживати так добра наживати.