До розуміння авторського задуму повісті Джека Лондона “Біле Ікло”

Розкажіть про Відона Скотта, який став третім господарем Білого Ікла. Визначте його головні риси. На яких засадах і чому саме так він вирішив будувати свої стосунки з Білим Іклом? Які методи для цього використовував Відон Скотт? Чим вони відрізнялися від методики, приручення” Сивого Бобра та Красеня Сміта? Поміркуйте, чому Білим Іклом володіють люди саме у такому порядку: спочатку Сивий Бобер, потім Красень Сміт і насамкінець – Відон Скотт? Як це пов’язане з авторським задумом? Як між Білим Іклом і Відоном Скоттом виникла приязнь і чому?

Обгрунтуйте свої висновки. Чи могло бути інакше, адже Біле Ікло потрапив до Відона у самий пік своєї ненависті до оточуючого світу?

Які зміни й чому відбулися з Білим Іклом під впливом ласки, уваги, терпіння й любові Відона Скотта? Відчув приязнь до людини; зрозумів, що потрібно “забути свій життєвий досвід і зректися минулого”. Вдячний за турботу. “На любов відповідав любов’ю” (відчув біль розлуки з хазяїном). Став сміятись і лащитись – останнє слово любові.

В який момент у тексті звучить фраза “Я віддаю себе у твої руки. Роби зі мною, що хочеш”? Прокоментуйте, як ви розумієте її

значення. Як ви думаєте, чому саме ці слова взято за епіграф до уроку за темою “Чи може бути гармонія між світом людей і світом тварин?” Назвіть нові риси вдачі й поведінки, що раніше не були притаманні “вовкові-бійцю”. Доведіть прикладами з тексту, що вони розвинулися саме під впливом “його справжнього бога – бога любові, ясного і променистого”. Чому Відон є “справжнім богом”? Для орієнтиру пропонуємо перелік набутих рис Білого Ікла: повна довіра, любов, повага, відданість, неможливість жити без Відона, повне розуміння, вдячність, трепетна радість, ласка.

Чи можна стосунки Відона Скотта і Білого Ікла назвати гармонійними? Як це пов’язане з авторським задумом твору? “Вовк-боєць”, лютий і невблаганний, який не любив нікого і ніхто його не любив, відповів на любов людини, яка дісталася до глибини його вдачі й
збудила здібності, що дрімали, влагіднила його натур. надала йому досконалої форми.

Якими художніми деталями автор підсилює глибину горя Білого Ікла? “Біле Ікло заводив жалібно, як за мерцем. Він виливав своє тяжке горе, і його зойк що проймав жалем душу, то завмирав на тремтячих тужливих нотах, а то знову злітав угору щез більшою силою”. Якщо є можливість використати фрагмент з художнього фільму “Біле Ікло”, пропонуємо саме сцену прощання Білого Ікла з Відоном. Після перегляду епізоду учням варто запропонувати порівняти ці фрагменти у кіно та повісті, висловити свою думку щодо того, засобами якого мистецтва (кіно чи літератури) можливе більш глибоко передати стан героя. Відповіді учнів мають бути аргументованими.

Як склалися стосунки з Відоновими дітьми, адже “ціле своє життя Біле Ікло не любив дітей, ненавидів їхні руки і боявся їх. Він добре затямив дитячу жорстокість і тиранію, що з ними познайомився в індіанських селищах.'”? (Перший раз він загарчав на дітей, коли ті хотіли його погладити. Відон вдарив його. (Чи було це проявом жорстокості? Обгрунтуйте своє думки.) Після господаревої науки дозволяв їм себе гладити, але гарчав, і в його гарчанні “ласкавої нотки” не чулося. “Біле Ікло взагалі був не здатний виявляти свої почуття. Господаревим дітям він скорявся явно неохоче і терпів їхні пустощі, наче якусь болісну операцію. (Посніть смисл цього порівняння.) Коли вже йому терець уривався, він уставав і рішуче забирався геть. Та потроху він став прихилятися до дітей; сам ближче не підходив, але вже й не втікав, коли бачив їх, а чекав, щоб вони підійшли. Потім помітили, що в очах у нього світиться втіха, коли діти наближаються, а коли вони біжать від нього, він дивився їм услід ніби з жалем.”

Чи завоював ще хтось із родини Скоттів такого ж ставлення Білого Ікла до себе, як до Бідона? Чому? “Ніякі їхні пестощі ніколи не могли видобути у нього з горла ніжної нотки, і хоч як його гладили, він ані разу не притулився ні до кого головою. Цей вияв цілковитої довіри, повної покори і відданості він беріг тільки для господаря. Як на правду, то до всіх членів родини він ставився, мов до майна, що належить його господареві.”

Чи вдавася Відон до фізичних покарань і як їх сприймав Біле Ікло? Чому саме так? Знайдіть цьому підтвердження чи спростування у тексті. “Та що найбільше важило Білому Іклу – це удар господарської руки й докір у господаревому голосі. Біле Ікло почував таку велику любов до господаря, що суворість його була йому дошкульніша за будь-який побій Сивого Бобра чи Красеня Сміта. Від них терпіло його тіло, дух же залишався не зламаний і не переможений, а легкий удар від господаря майже зовсім не завдавав болю, зате допікав Білому Іклу куди гірше. Господар виявляв своє незадоволення, і Біле Ікло украй занепадав духом.

Але такі кари, правду кажучи, траплялися дуже рідко. Голосу господаревого цілком вистачало, щоб Біле Ікло зрозумів, так він повівся чи ні, ідо цього голосу він пристосовував свої вчинки. Цей голос був йому компасом, що показував шлях і допомагав орієнтуватися серед обставин нового краю і нового життя.”

Як ви думаєте, в чому полягає секрет популярності повісті Д. Лондона “Біле Ікло”? Чому цей твір є привабливим для художників та кіномитців? Оглянемо нашу міні-галерею ілюстрацій до повісті (на дошці вивішуються учнівські малюнки, з’ясовується рівень їх відповідності тексту, визначається рейтинг популярності образів та епізодів твору та уміння учнів передати в малюнках свої уявлення і враження від твору. Варто звернути увагу на статичність картин в образотворчому мистецтві та обмеженість враження від твору баченням образу чи епізоду автором малюнка. Художній текст є набагато багато-значнішим, оскільки кожен читач уявляє свої власні картини й образи. Більш того, слово відтворює динаміку руху.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

До розуміння авторського задуму повісті Джека Лондона “Біле Ікло”