“Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” (В. Г. Бєлінський). По творчості А. І. Солженицина

1. Новаторство Солженицина. 2. Екстремальні ситуації, у яких виявляються герої. 3. Письменник і мислитель в одній особі. В історії Росії є чимало сторінок, згадувати які нелегко.

Але, проте, тільки гарне знання минулого дозволить не повторювати надалі таких помилок Тоталітарна держава зробила багато злочинів проти особистості. Дуже багато про це ми довідаємося із творчості Олександра Ісайовича Солженицина. Саме головне новаторство Солженицина в тім, що він показує психологію не однієї людини, а цілого покоління.

Його добутки правдиві Імовірно, саме тому, починаючи з 60-х років на Солженицина сиплються обвинувачення в злостивості, ненависті до радянського ладу, у зрадництві батьківщини. Солженицин звертається до спадщини класичної літератури, до досвіду психологічного роману. Герой Солженицина часто перебуває в екстремальній ситуації.

Наприклад, “У колі першому” головне відкриття – думка, як людина може врятуватися в таборі через своє людське достоїнство. Олександра Солженицина не випадково називають художником і мислителем в одній особі Корінь психологізму письменника, які властиві будь-якому по-справжньому талановитому художньому твору, ідуть углиб його душі. Солженицин не приемлет тоталітаризму, виступає на захист особистості від насильства. Увага письменника залучають складні психологічні ситуації. Їхнє рішення близько

досвіду російської класичної літератури Солженицин говорить про безсердечність людей у тоталітарній державі.

Саме виховання сприяє появі в людських душах цієї якості. Безсердечність громадян тоталітарної країни узаконено. Саме тому стає можливим поява величезної кількості людських жертв. Психіка радянської людини покалічена, ідеологія тоталітарної держави не допускає іншого.

Солженицин протиставляє “я” особистості й суспільства, розділяє внутрішнє ядро людини і його оболонку. Моральній оцінці Солженицин піддає душу людини Письменник є опонентом офіційної ідеології. Він прагне показати аморальність суспільства на різних рівнях. Добутку Солженицина змушують задуматися про письменницький борг перед читачами, перед всім суспільством, як сучасним, так і майбутнім. Особистість самого Олександра Солженицина, безумовно, викликало багато суперечок.

Офіційна влада довгий час не бажала визнавати вірогідність і правдивість добутків письменника Самому Солженицину довелося винести багато чого. Держава не щадила його. І, проте, висловлення Бєлінського, що стало темою для даного твору, “Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті”, можна повною мірою віднести до творчості самого Солженицина. Письменник не ніколи не ставився до себе з жалістю, Олександр Ісайович створював свої добутки, прекрасно усвідомлюючи, яку ненавистьи лють викликає його творчість у представників офіційної влади. Головною особливістю психологізму Солженицина є його бажання вписати художній мир у мир реального Гулага.

Деякі дослідники вважають, що зміст назви роману в тім, що ми попадаємо в перше коло – коло власної душі. Письменник протиставляє “я” особистості й суспільства. Він розділяє ядро людини і його оболонку. Моральній оцінці підлягає саме перше коло – душу людини, від якого розходяться менш важливі психологічні кола. Солженицин уважає, що не середовище формує людину.

Адже в умовах Гулага людина могла б піддатися середовищу, деградувати, а потім загинути Але насправді людин формує себе сам, і через це формування він осягає життя. Тому людина несе підвищену відповідальність за свої вчинки. Солженицин є опонентом офіційної ідеології. Його бажання показати аморальність суспільства на різних рівнях приводить до многогеройности роману.

Кожний герой шукає свою долю Головний висновок, що робить письменник – потрібно зберегти душу свою чистої, не піти на поступку перед совістю, з державою. У цьому й полягає головна проблема морального вибору в добутках Солженицина. Його творчість сприймається неоднозначно.

Навіть знаючи страшні сторінки історії своєї країни, однаково щораз не утомлюєшся обурюватися дивовижним злочинам епохи тоталітаризму. І, проте, добутку Солженицина необхідно знати для того, щоб уміти відрізняти щире від помилкового; щоб ніколи більше не повторилися злочини минулого


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” (В. Г. Бєлінський). По творчості А. І. Солженицина

Categories: Шкільні твори

Links