Де рідний край, там і рай

Матеріал уроку. Ліна Костенко “Усе моє. все зветься Україна”.

Мета. Розширити та узагальнити знання учнів про Україну та її рослину-символ – калину; розвивати зв’язне мовлення; вдосконалювати навички виразного читання; прищеплювати любов та повагу до рідного краю.

Обладнання. Портрет поетеси, збірка з віршами про Україну, малюнки та ілюстрації із зображенням калини.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мовна розминка.

1. Відгадайте загадку.

За хатою у садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен смик –

Та й укине на язик.

Що це таке? (Каміна)

2. Утворіть прислів’я про калину.

Любуйся калиною, поки цвіте, –

– нема України.

Запишалася калина, –

– немов матуся з діточками

Без верби й калини –

– а дитиною, поки росте.

У лузі калина з квіточками, –

– наче красная дівчина.

3. Назвіть, що ви знаєте про цей кущ.

> Калина – символ України.

> Калина має лікувальні властивості.

> Із калини робили сопілки.

> Весільний коровай прикрашають калиною.

> Її ім’ям названо сотні сіл.

– Розгляньте малюнок калини у підручнику.

Опишіть її.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

– Сьогодні на уроці ми продовжуємо розповідь про нашу рідну Батьківщину – Україну. Послухайте вірш.

Під рідним небом жайворон співа.

Я радий знати тих пісень слова.

Я слухав, чув; співала та пташина

Одне святеє слово: “Україна”.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово “Україна”.

У ріднім краю зелен гай шумить.

Я знати рад, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово “Україна”.

О Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: “Україна”.

– Чи сподобався вам цей вірш? Чим?

– А які ще вірші про Україну ви знаєте?

IV. Робота над віршем Ліни Костенко “Усе моє, все зветься Україна”.

1. Читання вірша вчителем.

– Хто автор вірша?

– Які ще вірші Ліни Костенко ви знаєте?

– Про що ці вірші?

2. Читання вірша учнями мовчки.

– Чи сподобався вам вірш?

– Яка головна думка твору?

– Які почуття викликає цей вірш?

3. Доберіть риму.

Краси… (ліси) явори… (говори)

Диво… (незрадливо) Україна… (нетлінна)

4. Робота над образними висловами.

– Як ви розумієте:

“…сліпну від краси”

“…не тямлю, що воно за диво”

“…гарно, чисто, незрадливо”

“…краса, висока і нетлінна”

“…і з Богом говори”

5. Конкурс на кращого читця вірша.

6. Розвиток зв’язного мовлення.

– Продовжіть речення “Усе моє, все зветься Україна…”.

V. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Так сталося, на жаль, що ми і сьогодні повинні захищати “оці степи, це небо, ці ліси”, нашу єдність, незалежність, територію та кордони. Кожен, хто живе в Україні, повинен пам’ятати, що він – громадянин цієї держави, і від кожного з нас залежить, яке життя ми побудуємо. Ми повинні вчитися любити свій народ, культуру, землю, як її любили ті, хто загинув за нашу незалежність.

VI. Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати вірш. Знайти слова великих українців про рідну землю.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Де рідний край, там і рай