Жили-Минулого чоловік з дружиною, і народився у них синок. А чоловік чув, начебто діти, які довше інших материнські груди ссуть, напрочуд сабоні виростають, і велів він дружині, щоб десять повних років хлоп'я своїм молоком кормила. Ось пройшло десять років, повів він сина у ліс випробувати, багато ль у нього сили. Указав він йому дерево й говорить:

- А ну, Ханс, спробуй-но, зможеш

У однієї людини було троє синів: старший — Поуль, середній — Педер і молодший — по прозванню Мальок. Поуль і Педер були хлопці хоч куди, а Мальок непутящий вийшов, знай у грубки лежить так у золі копається. Та не розбереш, який він є, - до того весь

Жили-Минулого чоловік так дружина, і було у них сім ягничок, куце лоша, собака так кішка. Найняли вони підпаска - овець пасти. Ось раз побрав підпасок вузлик з їжею й пішов у поле зі своїми сьома ягничками. Раптом, звідки не візьмися, вовк.

- Ах, які славні ягнички! Це твої? - запитує вовк.

- Мої,

За давніх часів стояла на півострові Ютландія, у приході Елінг, стародавня мельничья садиба. Мірошник із дружиною вмерли, і дісталася садиба трьом їх дочкам: Сиссе, Миссе й Серпанку. Жили сестри на мельниковом дворі одні, а млин здольникові Кристиану внайми здавали.

Сраше Сиссе й Миссе у всьому приході не було. А хто з них двох

Бродяжили по дорогах острова Борнхольм два шахраї - Ларе й Енс.

Ішли вони, ішли й сабоно зголодніли, а у кишені у них ні єдиного скиллинга й у торбинці порожньо. Сіли вони рядком на узбіччі й стали думати, як би їм їжі так грошей роздобути.

Та ось, послухайте-но, що вони надумали. Підійшли вони до селянської

Служив у Данії солдатів по імені Ларе: виконував він королівські накази рівно вісім років, і настав строк йому із солдатчиною попрощатися. Радий був Ларе, що службі кінець прийшов: адже кому служба - мати, а кому - мачуха. Небажання тільки з худим гаманцем додому вертатися. Уважали, прикидали,

Жив у одному приході бідняк хусман - так у Данії безземельних орендарів називають. Та було у нього три сини: старшого кликали Пер, середнього Палі, а молодшого Есбен, на прізвисько Простак. Слил Есбен недалеким, і ніхто його всерйоз не ухвалював.

Ось підросли сини - і настало їм час у дорогу відправлятися, щастя шукати. Господарство у старих невелике, рук прикласти

Жив на світі принц. З малих років повторювали йому, що мудріше й гарніше його нікого на світі немає. Та до того він загордився, що й сам тому повірив. Ось прийшла йому настав час одружитися, і заприсягся принц, що знайде таку дівчину, у якої розум красі під стать буде. Скликав старий король у палац усіх самих розумних

Жив у Ютландії людей на прізвисько Пер-Пройдисвіт. Прозвали його так тому, що у всякій справі норовив він словчить так сплутовать і чесних людей у дурнях залишити. Ось раз ухитрився він продати свою корову семи м'ясникам зараз і із усіх гроші у задаток одержати. Прийшли вони всією юрбою за покупкою, а корова-те одна!