ДАНІ ЕЛЬ ДЕФО “РОБІНЗОН КРУЗО”. УСЛАВЛЕННЯ ЕНЕРГІЇ І ЗАПОВЗЯТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЧУЖОГО ЕКЗОТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА


ПРАКТИЧНИЙ КУРС

ДАНІ ЕЛЬ ДЕФО “РОБІНЗОН КРУЗО”. УСЛАВЛЕННЯ ЕНЕРГІЇ І ЗАПОВЗЯТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЧУЖОГО ЕКЗОТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

ПЛАН

1. Історія написання твору.

2. Жанрова своєрідність твору.

3. Просвітницька концепція людини і образ Робінзона Крузо.

4. Тема праці і її втілення в романі.

5. Поняття “робінзонади”.

Завдання для підготовчого періоду

1. Простежте етапи розвитку людства, які пережив Робінзон Крузо на безлюд­ному острові.

2. Підберіть матеріал, який ліг в основу створення твору.

3. Підберіть цитатний матеріал для характеристики героїв.

4. Складіть логічні схеми, кросворди…

Література

1. Аникст А. Д. Дефо – М., 1957.

2. Даніель Дефо. “Пригоди Робінзона Крузо”. – К., 1989.

3. Сніжко А. Батько Робінзонади // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003, – № 1. – С. 12-16.

4. Урнов Д. Робинзон и Гулливер. – М., 1973.

Інструктивно-методичні матеріали

Найбільшої слави Даніелю Дефо приніс роман “Робінзон Крузо”.

На думку дослідників творчості письменника, безпосереднім поштовхом до на­писання роману став епізод із корабельного щоденника капітана Вудса Роджерса, опублікованого під назвою “Подорож навколо світу від XVII 08 до ХVІІІІ року”. Згодом за матеріалами цього щоденника відомий журналіст Стіль надрукував стат­тю про пригоди шотландського


матроса, який, як вважають, певною мірою був прототипом Робінзона Крузо.

Існує припущення, що у готелі “Ландогер Трау” відбулася зустріч Д. Дефо з Олександром Селькірком – штурманом судна “П’ять портів”, який за непокірність капітану був висаджений на незаселений острів Хуан – Фернандес поблизу берегів Чилі. Там він прожив 4 роки.

Д. Дефо переніс місце перебування свого героя до басейну Атлантичного океа­ну, а час дії відніс приблизно на 50 років у минуле, тим самим збільшивши термін перебування свого героя на безлюдному острові у 7 разів.

Віддаючи данину тогочасній літературі, письменник дав таку назву твору, що була співзвучна його фабулі: “Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робін­зона Крузо, моряка з Йорка, що прожив 28 років у цілковитій самотності на без­людному острові поблизу американського узбережжя, неподалік від гирла великої річки Оріноко, опинившись на березі після аварії корабля, під час якої загинув весь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб, яким йо­го врешті – решт визволили пірати. Писано ним самим.”.

Характерні риси просвітницького роману “Робінзон Крузо”

– утвердження думки, що розум та праця – головні рушійні сили прогресу людства.

– правдоподібність твору надала реальна історія, покладена в основу сюжету.

– достовірність оповіді сприяла форма щоденника.

– введення оповіді від першої особи, від імені самого героя, давала змогу авто­рові показати світ очима звичайної людини і водночас розкрити її характер, почут­тя, моральні якості.

– образ Робінзона Крузо поданий у розвитку.

– у центрі уваги не тільки екзотика безлюдного острова й захоплюючі приго­ди, скільки людина, її переживання, почуття, коли вона залишалася сам на сам з природою.

– Робінзон – дієва й активна людина, справжній син свого часу, він шукає різ­них засобів виявлення власних здібностей та практицизму.

– Робінзон – новий герой. Це не видатна чи виняткова особистість, не історич­ний діяч, не міфічний образ, а звичайна людина, наділена душею і розумом. Автор оспівує активність простої людини у перетворенні довколишньої дійсності.

– Образ головного героя має велике виховне значення;

– Екстремальна ситуація стає критерієм визначення не тільки фізичної сили, а передусім людських якостей героя.

– Художнє досягнення роману – рішення письменника змусити свого героя ана­лізувати не тільки те, що він бачить довкола, а й те, що відбувається у його душі.

– Природа для Робінзона – мудрий учитель і провідник у його діяльності. Во­на – чудовий об’єкт для перетворення, для виявлення можливостей і здібностей людини. В англійській духовній культурі ХУІІІ століття значну роль відігравало вчення Дж. Локка, який проголосив пріоритет досвіду у розумовій діяльності. До­свід перевіряє правильність розумових припущень, сприяє пізнанню істини. А лю­дина набуває досвіду з допомогою своїх почуттів. Ці думки філософа знайшли ху­дожнє втілення в романі Дефо.

– Природа дала поштовх для розвитку моральних якостей героя. Завдячуючи її постійному впливові, Робінзона неначе минають соціальні проблеми, інтриги й конфлікти. Йому не потрібно бути лицемірним, жадібним, брехливим. Перебування на лоні природи й у злагоді з нею викликало до життя тільки найкращі риси нату­ри – щирість, працьовитість і здатність бути природним.

– Особливість роману – поєднання конкретики з широкими соціальними й мо­ральними узагальненнями (Робінзон і людожери; Робінзон і П’ятниця – це у розу­мінні просвітителів ніби змодельована в мініатюрі соціальна історія людства).

– Головна ідея твору – уславлення активності, трудової енергії, розуму й висо­ких моральних якостей людини, які допомагають їй опановувати світ, а також утве­рдження великого значення природи для духовного розвитку людства.

– “Робінзон Крузо” – зразок реалістичного роману епохи Просвітництва.

Сюжет “Робінзон Крузо” був зумовлений насамперед інтересом англійського суспільства до географічних відкриттів та мандрівок.

Новою у тогочасній літературі ця тема не була. Ще до Д. Дефо з’являлися твори, у яких розповідалося про долю нещасних мандрівників, закинутих до нецивілізованого світу. 1674 року в Англії опублікували переклад книги арабського письменни­ка XII століття Ібн Туфайля про пригоди Хаджі Бен Йокдане, який досяг великої мудрості, живучи на острові зовсім самотньо.

Після появи роману Дефо літературознавча наука збагатилася новим понят­тям – “робінзонада”, що означає традиційний у літературі сюжет, побудований на зображенні життя й випробувань персонажа, що потрапив в екстремальні умови, з певних причин був позбавлений людського товариства.

Роман – робінзонада – прикметна риса літератури не лише ХVІІІ століття, а й наступних етапів у розвитку світової літератури. Зразками романів – робінзонад є наступні твори: “Острів Фельзенбург” Й. Шнабеля (XVII 51), “Новий Робінзон” Й. Кампе (XVII 79), “Швейцарський Робінзон” Вісса (XVIII 12 – XVIII 27), “Від­людник Тихого океану” Псі шарі (XVIII 24), “Мауглі” Кіплінга (XVIII 94 – XVIII 95), “Російський Робінзон” С. Турбіна (XVIII 79).

Сучасні письменники теж створюють робінзонади. Так, російська письменниця Л. Петрушевська у творі “Нові робінзони” зображує відчуття сучасної людини, яка змушена тікати від абсурдного й жахливого світу на лоно природи, аби врятуватися морально й фізично.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ДАНІ ЕЛЬ ДЕФО “РОБІНЗОН КРУЗО”. УСЛАВЛЕННЯ ЕНЕРГІЇ І ЗАПОВЗЯТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЧУЖОГО ЕКЗОТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links