Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка

Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття.

“Попід гаєм, мов ласочка,
Крадеться Оксана.
Забув; побіг; обнялися.
“Серце!” – та й зомліли.
Довго-довго тiлько – “серце”,
Та й знову нiмiли.
“Годі, пташко!”


“Ще трошечки,
Ще… ще… сизокрилий!”

Автор називає Оксану “ясочкою”, “голубкою”. Вона дуже дорожить Яремою, вірить, що він розбагатіє, боїться його втратити: “У Київ поїдеш с панами, знайдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану!”

Батька Оксани, титаря, вбивають конфедерати, солдати польського короля. Зомлілу дівчину вони хапають та забирають із собою. Починається гаряча пора – Коліївщина, час кривавого народного повстання проти королівської влади, конфедератського насильства. Ярема кидається Оксану рятувати, і це йому вдається, бо Оксана зуміла вижити. Серед чужих

людей вона згадує коханого:

“В вікно поглядає
На Лисянку засвічену.
“Де то мій Ярема?” –
Сама думає. Не знає,
Що він коло неї,
У Лисянцi, не в свитині –
В червонім жупані,
Сидить один та думає:
“Де моя Оксана?
Де вона, моя голубка
Приборкана, плаче?”
Тяжко йому…”

Після того, як Ярема знаходить її та рятує, Оксана розповідає бабусі в монастирі, де козаки знайшли для неї притулок, що вона витерпіла, як користувалися нею конфедерати, як збезчещена дівчина хотіла закінчити життя самогубством, адже в ті часи її доля вважалася дуже соромницькою: “Страшно сказать: я думала занапастить душу – якби не вiн, може б… може, і занапастила…”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка