“Чи потрібно втручатися в хід історії?”

Людина має велику кількість різних потреб. Не можна зводити всі ці потреби виключно до чогось матеріального. Зрештою, у сучасному світі наїстися і напитися вдосталь може, напевно, більшість людей розвинених країн світу. Тим не менше, всі ці люди чомусь не перестають рухатися вперед, не зупиняється й розвитку світу, а ці люди прагнуть зробити власний внесок у такий розвиток. Це сприймається абсолютно нормально і логічно, якщо розуміти людські потреби і потреби.

Кожен повинен розуміти, що людина має потребу у визнанні. Коли і ця потреба задоволена,

коли заслуги людини визнаю, коли її поважають, їй знову-таки необхідні стимули і смисли для продовження свого життя. Саме в цей момент перед людиною з’являється бажання увійти в історію. Історичні особистості, всі ті, про кого ми читаємо в підручниках, це люди, життя яких в певному сенсі так і не перервалося. Так, їх біологічна оболонка померла, але пам’ять про цих людей в умах всіх інших людей говорить про те, що ці люди насправді живі. Тому бажання увійти в історію настільки приваблює багатьох, змушує їх іти на ризиковані вчинки, стає для них основним пріоритетом.

Що ж до самого словосполучення

“втручання в хід історії”, то воно, по-моєму, трохи нелогічне. Будь-яка людина, про кого б ми не говорили, не може “втрутитися” в історію, вона може її творити або створювати. Саме це словосполучення ніби говорить нам, що є кілька категорій людей: ті, хто має право робити історію, і ті, хто не має права цього робити, а може лише “втручатися”. Це абсурдно, оскільки люди рівні і мають рівні права на прийняття участі в найважливіших історичних подіях. В історію неможливо втрутитися, її можна тільки створити.

Що ж особисто до мене, то я вважаю себе гідним того, що б прийняти участь у важливих історичних подіях. Я вважаю, що творити історію треба, але тільки в позитивному сенсі і з урахуванням деяких обов’язкових принципів. По-перше, творити історію необхідно з урахуванням загальновизнаних прав людини. Не допускається творіння історії і вбивство, приниження, вигнання когось тощо, навіть якщо ця людина сприймається ворогом. Творити історію треба позитивно, створюючи щось хороше і корисне для людства.

Бажання запам’ятатися людям і увійти в історію – абсолютно нормально. Воно притаманне як для звичайних людей, так і для знаменитостей. Я думаю, що визнання і входження в історію – це одна з найвищих потреб людини. Але важливо пам’ятати, що входити в історію треба позитивно завдяки корисним діям, а не завдяки злочинам. Втім, історія однаково пам’ятає і благодійників, і лиходіїв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“Чи потрібно втручатися в хід історії?”