“Чи може людина за будь-яких умов зберегти свою гідність і чи можна назвати Многогрішного супергероєм?” (Тигролови. І. Багряний)


Роман Івана Багряного “Тигролови” розповідає читачам про Людину у справжньому її розумінні, про Людину з великої літери. Про Людину, яка свято чтить моральний кодекс своїх предків, про Людину, для якої благородство і честь – це не пусті слова, про Людину, що закохана в життя і має до нього могутнє прагнення, Людину, яка розуміє, що життя одно єдине і прожити його слід не лише так, щоб за нього не було соромно перед своїми нащадками, але й в усякому разі гідно, адже справжня Людина заслуговує не просто існування, а повноцінного життя.

Саме так думав і саме так жив головний герой твору І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний, якому доля судила народитися справжнім лицарем духу, стати неприрученим, безстрашним тигром у світі суцільного насильства, і все своє життя маневрувати над прірвою безвихіддя і страждань. Григорій – людина, яку не задовольняє лише особисте щастя, він просто не може бути щасливим, коли тисячі людей поряд страждають. Перш за все Многогрішний прагнув щастя для свого рідного “нещасного краю і народу”, і в цьому він бачить свій гріх, за який повинен бути покараний, за який повинен бути засуджений на страшну і повільну смерть на каторзі.
Але справжня людина в той же час повинна жити по-людські, і також по-людські вмерти, а не бути трупом при житті в одному з таборів та вмерти там від голоду і журби, знущань


і жорстокості. Для Григорія головне – це за будь-яких обставин залишатися Людиною з великої букви. Життя, гідне такої людини, можливе тільки на волі. Саме тому головний герой роману без вагань зістрибує з поїзду, що скажено мчиться, назустріч своєму щастю або смерті, але гідної смерті на свободі: “ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи”.

Поки Григорій блукав безмежною тайгою та не мав чого поїсти, він настільки фізично виснажився, що не було сили навіть йти. Але бажання служити добру, бути обов’язково потрібним іншим, миттєво повернуло його до життя, коли він почув крики про допомогу. Він не міг не відгукнутися на ці крики, бо він і прийшов у цей світ для того, щоб творити добро. Порятунок невідомої людини не тільки рятує його самого, а й дарує Григорію кохання.

Головний герой роману “Тигролови” Григорій Многогрішний став живою легендою і символом свободи для в’язнів жахливого ешелону смерті. А для свого мучителя слідчого Медведіна він став страшним спогадом, бо не зламався від його тортур, не став ні про що просити, а лише мовчав або проклинав. Для врятованої Наталки він став спасителем і щастям. А для нас, для наших сучасників Григорій Многогрішний став Людиною з великої букви, людиною з нездоланним прагненням до життя, людиною, яка, незважаючи на нестерпні страждання, не відступилася від своїх ідеалів, людиною, яку без сумніву можна назвати супергероєм будь-якого часу.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Чи може людина за будь-яких умов зберегти свою гідність і чи можна назвати Многогрішного супергероєм?” (Тигролови. І. Багряний)

Categories: Твори на задані теми

Links