Честь і борг – головне для сім’ї капітана Миронова (По повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”)

Сім’я коменданта Велогорской міцності капітана Миронова дана автором через сприйняття Петра Гринева. Членів сім’ї всього троє: сам комендант, його дружина Василиса Єгорівна і їхня дочка Маша. Побут Миронових налагоджений протягом ряду років. Міцні й моральні підвалини сім’ї. Капітан Миронов більшу частину свого життя провело на військовій службі, але не став солдафоном. Він простодушна й забавна літня людина, в обов’язку якого входить навчання солдатів премудростям стройової служби. Ще Іван Кузьмич Миронов уміє добре тримати

нитки, коли дружина змотує їх у клубок. Дійсна господарка Білогірської міцності – Василиса Єгорівна Миронова. Вона тримає м’якосердого чоловіка під каблуком. Василиса Єгорівна строга, до всіх справ підходить грунтовно. Вона хитромудра й цікава: так, наприклад, капитанша Миронова зуміла вивідати в чоловіка військову таємницю – звістка про пугачевском бунт.

Марья Іванівна Миронова – це “дівчина років осьмнадцати, круглолиця, рум’яна, зі світло-русявими волоссями, гладко зачесаними за вуха”. По вираженню автора, Маша – “розсудлива й чутлива” дівчина.

И от у мирне сімейство Миронових

проникає звістка про смертельну небезпеку, що загрожує всім мешканцям міцності. Характери членів сім’ї коменданта розкриваються тут з особливою силою. Василиса Єгорівна, проявляючи сьогодення мужність, відмовляється залишити чоловіка й укритися з дочкою в Оренбурзі. Іван Кузьмич, ця тиха й добра людина, поводиться гідно звання російського офіцера. Коштуючи на чолі приреченого гарнізону, він наказує отстреливаться від бунтівників з гармати, намагається підняти солдатів в атаку, нанести нехай слабкий, але удар по ворогу. Минаючи кров’ю, комендант відмовляється визнати самозванця імператором і з достоїнством приймає смерть. Василиса Єгорівна теж. попадає на шибеницю, перед смертю називає Пугачова “випадним каторжником”. Таким чином, честь і борг для подружжя Миронових залишаються найвищими в житті поняттями. Пушкіна з’ любов’ю й жалем зображує своїх героїв – патріархального, чистих, стародавнього укладу людей.

Маша – гідна дочка Івана Кузьмича й Василисы Єгорівни. Зовні соромлива й слабка, Маша проявляє силу характеру, відмовляючи Швабрину в його домаганнях. Дівчина зберігає вірність своїй коханій людині – Гриневу. Махаю лякає не смерть, а можливість насильства над нею з боку Швабрина. І надалі дочку капітана Миронова проявляє себе тільки із кращої сторони. Коли Гринева заарештували по підозрі в зраді батьківщині, Маша доходить до самої імператриці, – дуже складне по тимі часам справа. Їй вдається відстояти свою любов: Катерина Велика милує Гринева. Махаю Миронову можна вважати втіленням усього кращого, що є в характері російської жінки.

Однієї з головних проблем повести Пушкіна ” Капітанська дочка ” є відношення до боргу в різних його проявах. Дух високої порядності, властивий всім членам сім’ї Миронових, дозволив Іванові Кузьмичу, Василисе Єгорівні й Маші при будь-яких обставинах залишатися чесними й гідними людьми, тобто повністю виконати свій моральний борг


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Честь і борг – головне для сім’ї капітана Миронова (По повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”)