Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники”

Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає за всяку ціну одержати те, у чому йому відмовлено, – замок і гроші батька, Амалию, що люблять обоє брата, але яка віддала перевагу Карлові. Франц Моор не зупиняється ні перед чим: він обмовляє, підмінює листа, інсценує звістку про загибель Карла, намагається спокусити Амалию, заживо ховає батька. Франц Моор матеріаліст, він не вірить у Бога, і тільки на порозі загибелі, коли брат зі своїми розбійниками приходить у замок, щоб помститися йому, цей безбожник кличе до себе пастора

Але той відмовляє Франц Моор відпустити два найтяжчих гріхи: “Батьковбивством зветься один, братовбивством інший!” У сказі він проганяє пастора, богохульствует, не бажаючи “доставити небу торжества”, і в страху перед помстою брата, чиє життя покалічене по його провині, убиває себе. Деякі дослідники бачили у Ф. М. памфлетний образ мислителя-матеріаліста XVIII століття, карикатуру на французьких просвітителів, хоча швидше за все Шиллер прагнув показати якесь абсолютне втілення зла, використавши бродячий сюжет про суперництво двох братів, відбитий ще в біблійних сказаннях. У німецькому театрі роль Ф. М. залучала великих акторів більше, ніж образ Карла Моора. Першим виконавцем ролі Ф. М. був А.-В. Иффланд (1782), згодом образ Ф. М. втілювали Людвіг Девриент і Йозеф Кайнц, Иоганн Флек і Олександр Моисеи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники”