Жив один бідний монгол із дружиною. У них була тільки одна худа коза. Працювали вони у одного багатія, пасли овець. Вівці паслися серед густого чагарнику й тому залишали цілі жмути вовни на кущах.
Одного разу бідний монгол говорить дружині:
- Зберу-но я вовна з кущів, зроблю повсть і продам. А на гроші куплю жеребую кобилу.
- ПРО! Тоді я осідлаю ту жеребую кобилу й верхи до рідних у гості з'їжджу, — говорить дружина.
- А! Ти прагнеш, щоб кобила наша викинула лоша!? - закричав чоловік і давай колошматити дружину.