Жили старий з бабою. Старий був придуркуватий. Біг він одного разу й потрапив до людей, що молотили хліб.
- Що, чортову їжу молотите? - запитав він.
- Бачиш, що хліб молотимо. Навіщо запитувати? - сказали ті й міцно побили його.
Зі сльозами повернувся додому.
- Чому плачеш? - запитує дружина.
- Ішов я й догодив до людей, що молотили хліб, запитав, «Що, чортову їжу молотите?» Вони розлютилися на це. «Бачиш, що хліб молотимо. Навіщо запитуєш?» — сказали вони й міцно мене побили. запитав:
- Хай бог помагає, — сказав би ти й запитав: « чи Багатий урожай?» — говорить дружина.
- Перегоди-но, скажу їм так, — сказав старий і побіг назад.
Що молотили хліб на тому місці не виявилося. Ішов перезва.
- Хай бог помагає, — сказав він. - чи Багатий урожай?
- Бачиш, перезва. Навіщо так смієшся? - сказали йому й знову побили.
Знову зі сльозами прийшов додому старий.
- Треба було їм побажати. «Нехай до юрт додадуться юрти, до людині додасться людина, до вогню — вогонь», — радить дружина.
- Перегоди-но, скажу їм так, — вимовив старий і побіг назад.
Потрапив він на клуню, де сушили зерно.
- Нехай до юрти додадуться юрти, до людині додасться людина, до вогню — вогонь, — сказав він і спалив усю клуню.
- чи Зверху це, знизу ль прийшло, лихо або напасти які, — проговорив старий і згасив вогонь.
- Так я й згашу! - сказав він і побіг назад.
Один росіянин обпалював свиню. Розвів вогонь, над ним підвісив свиню й зайшов у будинок за ножем.
- чи Зверху це, знизу ль прийшло, лихо або напасти які, — проговорив старий і згасив вогонь.
- Цілим селищем з'їсте або самі одні? Жирне або худе, запитав би ти, — учить дружина.
Побіг старий назад.
Один нойон справляв нестаток. Підійшов він до нього й говорить:
- Цілим селищем з'їсте або самі одні? Жирне або худе?
- Ти говориш мені це з'їсти! - закричав багатій, підскочив до старого, ударив його й звалив.