Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу цього періоду

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

І семестр

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

УРОК № 7

Тема. Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу цього періоду

Мета: ознайомити учнів з основними тенденціями суспільно-історичного та мистецького розвитку першої половини XX ст., розвивати навички самостійної роботи із джерелами інформації, уміння виділяти головне та висловлювати про нього судження,

розширювати кругозір учнів; виховувати інтерес до мистецтва, літератури, естетичний смак.

Обладнання: портрети найвідоміших філософів (Ф. Ніцше, 3. Фрейда, К. Маркса, А. Бергсона та ін.), представників літератури першої половини XX ст. різних напрямів; картини представників модернізму; ілюстративні матеріали до характеристики доби.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

– “Утрачено рівновагу між людиною і природою, між життям і мистецтвом, між наукою і музикою, між цивілізацією і культурою”,- писав про початок XX ст. російський поет Олександр

Блок. Про бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу першої половини XX ст., його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом, зміну світоглядних та естетичних систем, виникнення нових літературних напрямів, стилів і жанрів і йтиметься на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Складання таблиці найважливіших історичних подій, відкриттів у галузі науки й техніки першої половини XX ст.

Історія

НТП (науково-технічний прогрес)

Відкриття в природничих науках

Перша світова війна Революції Громадянські війни Тоталітарні режими Друга світова війна

Винайдення телефону, радіо, кінематографу, широке використання електроенергії

Створення клітинної та еволюційної теорій

Як ви думаєте, яким чином розглянуті нами події вплинули на мистецтво? (Вони спонукали митців до пошуку нових шляхів осмислення дійсності, форм і суті відображення.)

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

– Літературознавці визначають такі умовні історичні періоди розвитку літератури: перший – від подій Паризької комуни до Першої світової війни (1871-1914); другий – коли народжувалася нова література, що пройшла випробування революціями та війнами (1914-1945 рр.); третій – осягнення глобальних катаклізмів епохи (1945-1985 рр.).

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу позначився на світоглядних та естетичних системах, на мистецтві й літературі. Адже там, де, на перший погляд, панували правопорядок, мораль, релігія, раптом завирувала стихія, яку не можна було осягнути розумом: жорстока ринкова боротьба в промисловості, нищівні імперіалістичні та громадянські війни, соціальні революції, тоталітарні режими.

Сувора дійсність, невпевненість у майбутньому породжували песимістичні настрої; людина втрачала свою значимість, індивідуальність. У духовному житті західного суспільства філософія разом із мистецтвом і наукою почала шукати шляхи подолання кризових ситуацій, прагнула стати духовною опорою для людини.

Представники нової філософської думки А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, С. К’єркегор, 3. Фрейд та ін. розглядали життєві явища в їхній мінливості й суперечливості; об’єктом дослідження вони обрали сучасну їм людину з її радощами й сподіваннями, прикрощами й негараздами, людину, яка відчувала себе пригніченим і знеособленим “гвинтиком” адської суспільної машини.

Артур Шопенгауер, зокрема, уважав, що глибинною сутністю всього живого є ірраціональна егоїстична “світова воля”. Обгрунтувавши вимоги життєвих страждань, філософ попереджав про відсутність будь-якої можливості порятунку, окрім утрати волі до життя. Його концепція вплинула на розвиток декадентського мистецтва, яке, у свою чергу, стало підгрунтям одного з напрямів модернізму – символізму.

Згідно з “філософією життя”, одним із засновників якої був Фрідріх Ніцше, людина сама стає змістом і мірилом цінності всіх речей, оскільки сама є творцем і має можливість повірити у власну цінність”. Мислитель застерігав від безглуздих пошуків Божої допомоги, бо “померли добрі боги”, людина залишилася наодинці зі своєю могутністю та своїми слабкостями. Філософські висновки Ф. Ніцше багато в чому позначилися на творчості експресіоністів та футуристів.

Німецький філософ, проголосивши ідеї “смерті Бога” – “надлюдини”, яка є вільною від усталених моральних норм і керується “волею до влади”, розробив концепцію історико-культурного розвитку як безперервного чергування “діонісійської” ірраціональної та “аполлонівської” стихій. Ідеями Ніцше у звульгаризованій формі керувалася гітлерівська ідеологія.

Не менш вагомою була наукова концепція Анрі Бергсона, французького філософа, згідно з якого розум, що керується меркантильністю, може дати людям лише знання нижчого гатунку. Оскільки життя є ірраціональним, забезпечити вищі знання про нього може тільки інтуїція, раптове прозріння. Думки мислителя значною мірою вплинули на остаточне формування експресіонізму. А. Бергсон став засновником інтуїтивізму, критиком інтелектуального й аналітичного пізнання; він створив концепцію “життєвого прориву”.

Великий вплив на розвиток літератури модернізму мала психоаналітична теорія австрійського лікаря-психіатра Зигмунда Фрейда, який звернув увагу на існування підсвідомих механізмів у психіці людини (так званих “комплексів”). Філософ розглядав психіку людини як поєднання трьох елементів: природне “я” – носій плотських бажань – підсвідомість; раціоналістичне “я” – свідомість; моральне “я” – позасвідомість. Між усіма елементами особистості відбувається боротьба, жертвою якої є людина. Ця філософська й водночас психологічна концепція позначилася на розвитку сюрреалізму.

Як ви вважаєте, що спричинило оновлення мистецтва в першій половині XX ст.?

Таким чином, політична, ідеологічна й економічна кризи сприяли виникненню нових філософських теорій, глибокому структурному перевороту в естетичній свідомості та художній творчості, появі нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

2. Повідомлення учнів про вплив ідей інших філософів на розвиток мистецтва

Стислий зміст повідомлення

Карл Маркс (1818-1883) – німецький філософ, теоретик і діяч комуністичного руху; засновник марксизму – філософської, економічної, соціально-політичної теорії, яка була покладена в основу комуністичної ідеології, склала підмурівок соціалістичного реалізму.

Освальд Шпенглер (1880-1936) – німецький філософ; розробив концепцію культури як низки незалежних одна від одної, локальних, замкнених у собі культур, а також теорію протистояння “культури” і “цивілізації”.

Хосе Ортега-і-Гассет (1883-1955) – іспанський філософ та есеїст, провідник іспанського руху відродження; досліджував феномени “епохи мас”, розриву новаторського мистецтва з культурною традицією на початку XX ст.

Серен К’єркегор (1813-1855) – датський філософ; розвинув проблему сенсу людського життя у світі, що втратив стабільність. Він обстоював радикальну самотність людини, її свободу перед “загальним” – світом культури, визначаючи як основні параметри буття можливість вибору, страх і відчай.

Карл Гюстав Юнг (1875-1961) – австрійський філософ і психоаналітик; спробував пояснити питання історії через призму позасвідомої діяльності людської душі. Йому належить обгрунтування наявності двох типів людської особистості – екстравертивного й інтровертивного обгрунтування терміна “самопізнання” як життєвої мети людини в оволодінні всім спектром власних можливостей, уведення терміна “індивідуація” для позначення погодженості психологічних структур душі. Бажання науковця зазирнути за межі набутого поколіннями досвіду, що зберігається в спогадах конкретного індивіда, сприяло перетворенню психоаналізу на філософію культури.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Аналітична робота

Уставте пропущене слово у висловлювання філософа Артура Шопенгауера, який стверджував, що “для щастя людського життя найістотнішим є те, що людина… в самій собі”.

Слова для використання

Має; робить; виписує; думає.

VI. Домашнє завдання

Розповідати про суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст., провідні тенденції літературного процесу цього періоду.

Називати провідних філософів та їхні основні теорії.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Із філософських ідей мені видалася найцікавішою…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу цього періоду