Будинок, у якому мені хотілося б жити (твір – оповідання)

Я народився й живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, по якій ходжу в школу, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю із друзями у футбол. Поруч із будинком – метро й великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться із заростей чарівник і скаже, що може виконати одне з моїх бажань. Тоді б я сказав, що хочу мати будинок влесу.

У моїх фантазіях будинок цей дерев’яний. Його дах покритий опалим листям, хвоєю. У вікна стукають гілки дерев. Прокинувшись ранком, я виходжу на високий дерев’яний ганок. Повітря насичене ароматом землі, трав, листяних і хвойних дерев. З галузі на галузь стрибає сорока з довгим хвостом, десь стукає дятел. Нерідко по дереву на дах будинку піднімається білка. Я намагаюся неї приручити. Скарбу на поруччя орешки, яблука, інші ласощі. Небагато пізніше ми з білкою стали друзями. От вона вже бере насіннячко з моєї долоні. Настане час, і ручна білка сміло заплигне через відкрите вікно вдом.

У моїй кімнаті півморок; дерева так зімкнули свої крони, що тільки опівдні сонце може пробитися крізь густе листя, і відблиски його ляжуть на стіни, обвішані лікарськими травами. Сонячні промені обов’язково доторкнуться й до зв’язаних сушених грибів, яблукам і, звичайно ж, до дерев’яних поличок із книгами про життя лісу і його жителів. А потім проміннячко затримається па портреті

батьківського старшого брата, мого дядька. Він працює лісником уже багато років. Під час літніх канікул я жив у нього в будинку на лісовій границі. Брат батька іноді брав мене із собою в ліс. Там-Те я довідався, що означає бути лісником. Лісник стежить за тим, щоб у лісі був порядок, щоб ніхто не зміг нашкодити звірові, птахові або дереву, щоб запобігти пожежі

Ми йшли від лісового будинку по одній стежці, а верталися по іншійій. Ці тропи не помітні для звичайного ока. Тільки лісникові ліс відкриває свої таємниці. Мій дядько зробив годівницю для лосів. Нерідко лосі приходили просто до будинку. На ганок найчастіше заплигували білки, дерева скреблися об дах і стіни, вікна будинку. А в непогоду дощ так стукав по даху, що здавалося, нібито ти перебуваєш усередині якогось гігантського барабана. От там і народилася в мене мрія стати лісником і жити в лісі в дерев’яному будиночку

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Будинок, у якому мені хотілося б жити (твір – оповідання)