“Благоухающая свіжість почуттів” у поезії Панаса Фета


Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонии й досконалості, три становлющие якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осенїї зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же час вона здивуйтельно багата звуками й фарбами, живет своїм життям: Я прийшов до тебе із привітом, Розповісти, що сонце встало, Що воно гарячим світлом По аркушах затріпотіло; Розповісти, що ліс прокинувся, Весь прокинувся, гілкою кожним, Кожним птахом стрепенувся И весняної повний спрагою… Зображення природи у Фета наполнеале романтикою, що зачаровує: Що за звук у півмороку вечірньому?

Бог звістка! – Те кулик простонал або сич. Расставанье в ньому є, і страданье в ньому є, И далекий невідомий клич.

Точно мрії хворі безсонних ночей У цьому плачучому звуці злиті… Природа у Фета живе своєї собственний таємничим життям, а людина может бути до неї причетний тільки на віршині свого духовного розвитку: Цілий день сплять нічні квіти, Але лише сонце за гай зайде, Розкриваються тихо аркуші, И я чую, як серце цвіте. Згодом у віршах Фета знаходимо усе більше паралелей життя природи й людини. Відчуття гармонії наповнює рядка поета:


Сонця вуж ні, немає й дня безустанних прагнень, Тільки захід буде довго ледве зримо Горети; ПРО, якщо б небо обіцяло без тяжких томлінь Так само й мені, оглянувшись на життя, умерти!.. А. Фет не оспівує жагучі чувства, у його віршах ми не знаходимо слів глибокого розпачу або захвату.

Він пише про найпростішому – про дощ і сніг, про море й гори, про ліс, про звездах, передаючи нам свої хвилинні враження, запам’ятовуючи миті краси. Світлом і спокоєм наповнені такі поетичні шедеври Панаса Фета, як “Шепіт, боязке диханье…”, “Я прийшов до тебе із привітом…

“, “На зорі ти її не буди…”, “Зоря прощаєся із землею…” і інші. Краса й природність його поезії доконані, його вірші виразні й музичні. “Це не просто поет, а скореї поет-музикант…

” – говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написаале безліч романсів, які одержичи широку популярність. Поет передає у своїх віршах “благо свіжість, щоухає, почуттів”, навіяних природою.

Його вірші перейняті світлолим, радісним настроєм, счастьїм любові. Навіть самі найменші движения людської душі не ускользают від уважного погляду поета – він надзвичайно тонко передає все відтенки переживань людини: Шепіт, боязке диханье, Трелі солов’я, Срібло й колиханье Сонного струмка, Світло нічної, нічні тіні, Тіні без кінця, Ряд чарівних змін Милої особи, У димних хмаринках пурпур троянди, Відблиск янтарю, И цілування, і сльози, И зоря, зоря!.. У поезії Фета майже немає дії. Ніж сильніше захоплює поета естетическое сприйняття миру, тим більше він удаляется від прозаїчності. Треба сказати, що її практично немає в найчистішій поезії Фета.

Кожний його вірш – це ціла гама вражень, думок, радестей і сумів. Підтвердженням цієї думки служать такі з віршів Панаса Фета, як “Промінь твій, що летить далеко…”, “Недвижні очі, божевільні очі…

“, “Сонця промінь проміж лип…”, “Тібе в мовчанні я простираю руку… “. Лірика цього найцікавішого русяваского поета вічна завдяки отражению в ній почуттів і переживань, которие випробовує людина, не позбавлений почуття прекрасного. Вірша Панаса Фета торкають самі сокровенні струни душі, передають нам відчуття дивної гармонії окружающего мира



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Благоухающая свіжість почуттів” у поезії Панаса Фета

Categories: Твори з української літератури

Links