Біографія Некрасова Миколи Олексійовича

Некрасов, Микола Олексійович (1821- 1878 р. г.) Поет, прозаїк, літературний критик Біографія “Це була людина м’який, добрий, незаздрісний, щедрий, гостинний і зовсім простий, що не піклується про завтрашній день, коли сьогодні треба допомогти іншому.” (Зі спогадів сучасників) Народився 10 грудня 1821 року в Немирові Подільської губернії. Батько, Олексій Сергійович Некрасов, відставний майор, жил у власному маєтку в селі Грешнево Ярославської губернії Сім’я Некрасових була небагата, хоча Некрасови ставилися до дрібнопомісних дворян. Мати поета, Олена Андріївна, була незвичайно розумною й утвореною жінкою. У сім’ї панувала атмосфера напряженнос ти через твердий, владний характер батька Некрасова. Микола Олексійович із дитинства випробував на собі всі тяготи самодурства й бачив, як важке життя кріпаків, тому що його батько не щадив своїх працівників і звертався з ними жорстоко.

Некрасов учився спочатку в Ярославській гімназії, у майбутньому батько хотів віддати його на військову службу. Микола Олексійович всупереч волі батьків в 1838 році спробував надійти в Петербурзький університет, але не зміг здати всі іспити. Він все-таки залишився в університеті на правах вільний слухача філологічного факультету. Батько, обурений самовільним рішенням сина, позбавляє Некрасова всякої матеріальної

підтримки Микола Олексійович заради навчання в університеті йде на саму низькооплачувану роботу в газетах і журналах, пише вірші.

Перший збірник Некрасова “Мрії й звуки” був опублікований в 1840 році, але не був прийнятий критикою, гак як виявився ще дуже поетично слабким. Некрасов займається написанням критичних статей, популярними стають його фейлетони й водевілі. В 1843 році Микола Олексійович зустрічається СВ. Г. Бєлінським, зав’язується їхня тривала дружба, погляди Бєлінського істотно вплинули на формування світогляду Некрасова.

В 1847 році Некрасов і Панаєв стають хазяями журналу “Сучасник”. До цього часу Микола Олексійович уже сформувався як поет і критик В “Сучаснику” публікуються И. С. Тургенєв, И. А. Гончарів, 13. Г. Бєлінський, А. II Герцен. Журнал здобуває широку популярність серед мислячої интел-нигенции. Некрасов постійно вирішує проблеми із цензурою, рятує своє видання від руйнування й заборон, тому що нерідко по політичних міркуваннях цензори ипрещали або скорочували основну частину публікацій.

У ці ж роки Микола Олексійович любив А. Я Панаєву, вони не вінчалися, але жили в цивільному шлюбі й спільно займалися літературною творчістю. Некрасов використовує всі свої зв’язки, щоб удержати “Сучасник” від руйнування й захистити від натиску цензури. Він публікує й власні статті, підтримує юних письменників, допомагає їм в опублікуванні перших добутків. В 1862 році на 8 місяців уряд закриває “Сучасник”.

У цей же час заарештовують Чернишевського, починається гоніння на письменників, що розділяли демократичні й революційні ідеї. В 1863 році Микола Олексійович домагається дозвіл на поновлення роботи журналу. У цьому ж році на сторінках журналу був опублікований роман Чернишевського “Що робити?

“. В 1866 році, після невдалої спроби вбивства імператора Олександра II, журнал “Сучасник” закривається. Спроби Некрасова відновити роботу “Сучасника” виявляються безуспішними. Лише в 1868 році Микола Олексійович орендує журнал “Вітчизняні записки”, редактором якого він залишиться до кінця свого життя. В “Вітчизняних записках” разом з Некрасовим працюють М. Е. Салтиков-Щедрін, А. Н. Островський, Г. И. Успенський, Д. И. Писарєв і др. Видаються й власні збірники віршів Некрасова і його поем.

До поета приходить теперішня популярність. Кінець 60-х років був важким часом у житті Некрасова, тому що Миколі Олексійовичу в ім’я порятунку журналу довелося піти на компроміс із владою й часткові поступки цензурі. Деякі суспільні діячі й обвинувачують Некрасова у відступництві, в егоїзмі, а сам поет дуже важко переживає ці докори В 70-х роках Некрасов переживає особисту кризу, у його віршах з’являються сумні мотиви, що ставляться безпосередньо до життя самого поета, воно зосереджено й на власних почуттях. В 1875 році Микола Олексійович довідається, що хворо раком, погоджується на операцію, але всі спроби лікування безуспішні. Умираючому Некрасову з усією Росії приходять листи й телеграми, що підтримують поета.

До цього часу Некрасов уже був одружений на Зінаїді Вікторової, що допомагала йому в роботі в останні роки його життя. Умер Микола Олексійович 8 січня 18878 року в Петербурзі, на похоронах було присутнє кілька тисяч чоловік


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Біографія Некрасова Миколи Олексійовича

Categories: Біографії

Links