Біогеоценоз і Агроценоз

Біогеоценоз – саморегулююча система, але стійкий стан їх ніколи не досягається повністю. Співтовариства організмів змінюються в часі, при цьому зміни торкають видова розмаїтість, кількісні показники, структуру харчових ланцюгів, продуктивність і т. д. Мінливість біогеоценозу в основному проявляється в зміні чисельності окремих видів і в зміні біогеоценозів. Чисельність популяції залежить від співвідношення що народжуються й гинуть особин. Підвищення народжуваності приводить як до збільшення чисельності, так і до зменшення загибелі. Обоє ці показника залежать від багатьох екологічних факторів, які діють разнонаправлено. Тому чисельність популяції постійно коливається. Коливання чисельності для різних видів різні. Для вивчення коливання чисельності необхідно детально знати біологію виду й екологічні фактори, а також визначити обмежуючий фактор. Значні коливання чисельності спостерігаються в більше простих екосистемах

Зміна біогеоценозів – тривалий процес. У цьому складається його головна відмінність від сезонних коливань популяционних показників. У певнім місцеперебуванні відбувається закономірна зміна популяцій різних видів у строго певній послідовності. Цей процес називається екологічною сукцесією. Стійке співтовариство характеризується рівновагою. Це означає, що сумарна продукція автотрофних організмів в енергетичному вираженні точно відповідає енерговитратам, які йдуть на забезпечення життєдіяльності вхідних у співтовариство організмів. Тому біомаса в такій системі залишається постійної, а сама система – рівноважної. Якщо витрати в екосистеме стануть менше валовий первинної продукції, то буде відбуватися нагромадження органічної речовини, якщо більше – його зникнення. У кожному разі порушення рівноваги буде викликати зміни співтовариства – популяції одних видів будуть перемінятися популяціями інших

Агроценози – штучні біогеоценози, створювані людиною для своїх цілей шляхом посіву або посадки й подальшого культивування оброблюваних Рослин, а також використання територій для інтенсивного випасу свійських тварина. Однієї з головних особливостей агроценоза є те, що явно переважає один або дуже невелика кількість видів рослин. У них знижене видова розмаїтість тварин, тому що тут можуть жити тільки види, що харчуються певними рослинами. Не маючи біологічних конкурентів, ці тварини можуть інтенсивно розмножуватися й стають шкідниками, що загрожують існуванню агроценоза. В агроценозе ослаблена дія природна добору й діє в основному штучний відбір, спрямований на максимальну продуктивність рослин, потрібних людині. Агроценоз нестійкий, якщо його не підтримувати він швидко зруйнується

Біогеоценоз і Агроценоз