Восени пастухи-баски спускаються з гір на зелені низькі пасовища. Та ось одного разу забули вони у гірській хатині залізні ґрати для того, щоб пекти коржа. А спохватилися толь - до ввечері, коли прийшов час вечеряти. Але йти по горах, та ще у темряві, ніхто не вирішився.

Справа у тому, що у цю пору лісова людина Баса-Жан господарює у горах, як прагне. Росту Баса-Жан величезного, начебто

Не дуже давно це було, та й не так недавно. Жив у селі за назвою Дев, що стоїть на самому березі Біскайської затоки, рибалка по імені Томас. Усі бухти, буруни, рифи й миси по узбережжю від Альгорти до Биаррица знав він напам'ять, із заплющеними очима міг вести свій човен, куди праг. Вдача у нього, щоправда, був крутий, але слушний. Та подорожував він багато, і рибалкою був умілим,

Багато звірів жило за давніх часів у Піренейських горах, і про кожний з них були складені казки. Про ведмедя Арца ти вже казку знаєш, а тепер послухай нову казку, про те, як жив у Басконии лис по імені Акериа. Хитрий це й розумний звір, ну так не будемо квапитися. Жив Акериа