Жив-Був один егет. Егет цей був митецьким мисливцем. Ось одного разу пішов він на полювання. Зустрів йому вовк. Егет праг убити його, але вовк заблагав людським голосом: «Не вбивай мене, егет! Коли-небудь послужу я тобі службу». Егет не став убивати вовка й пішов далі.
Побачив мисливець-егет беркута й праг було його застрелити, але беркут теж заговорив людським голосом: «Не вбивай мене, я тобі придамся». Мисливець-Егет пішов далі. Ось побачив він у воді золоту рибку й праг було піймати її, але золота рибка також заблагала людським голосом: « Про егет, залиши мене! Скрізь, де б ти не був, я поспішу тобі на допомогу». Егет не торкнув рибку й пішов далі. Ось побачив він удалині хатинку, із труби якої йшов дим. Егет пішов до цієї хатинки. Там жила зла-презла баба. Баба зустріла егета й стала розпитувати його, звідки й куди він іде.
- Я дам тобі одну роботу. У лісі годуються три мої коні. Ти піймай їх і приведи сюди. Приведеш — видам за тебе кожну із трьох дочок, яку полюбиш, а не приведеш — знімання тебе, — сказала баба.
Мисливець-Егет пішов у ліс, але коні не давалися йому у руки. Утомився мисливець, сіл на камінь і заплакав. Підійшов до нього вовк і запитав:
- Чому ти плачеш, егет?
- Як мені не плакати! - відповідав егет. - Баба веліла піймати трьох її коней, але я не можу піймати їх. Тепер баба з'їсть мене.
- Не засмучуйся, — сказав вовк і миттю пригнав трьох коней баби до егету (а коня ці саме й були дочками баби).
Егет привів коней до баби.
- Навіщо далися йому у руки? - закричала баба на дочок і знову пустила їх у ліс. - Якщо знову він почне вас ловити, ви оберніться птахами й підніміться у повітря, — сказала вона дочкам.
Так воно й трапилося: егет праг було піймати їх, але вони обернулися птахами й піднялися у повітря. Гірко заплакав мисливець-егет. Але ось з'явився беркут і допоміг йому піймати птахів.
Баба ще пущі розсердилася й сказала дочкам:
- Якщо він буде знову ловити вас, оберніться рибами й спливіть у глиб моря.
Баба знову наказала егету піймати її коней. Егет знову погнався за кіньми й уже піймав було їх, але вони обернулися рибами й спливли у глиб моря. З горя егет сіл на берег і заплакав. Ось підпливає до берега золота рибка й говорить:
- Не засмучуйся, егет, я допоможу тобі… Три коні цього егета перетворилися у риб і спливли у глиб моря. Розшукайте їх і приведіть сюди! - наказала вона рибам.
Риби відразу відшукали їх і привели до егету. Тоді баба сказала йому:
- Ось три дочки, вибирай будь-яку!
Егет вибрав молодшу дочку.
Тоді молодша дочка й говорить егету:
- Мати наша дуже зла: вона перетворить мене у рябу, горбату дівку, середню сестру зробить літній, а саму старшу представить гарної. Не помабося у виборі!
Баба, і правда, наказала йому вибирати кожну із трьох дочок. Мисливець - егет сказав:
- Добре, мені ось цю рябу, горбату!
Ще більше розсердилася баба й сказала дочкам:
- Про гору мені! Нічого ви не могли зробити! Так я сама впораюся із цим егетом. Іди зараз у сарай, — сказала вона егету, — виведи звідти коня й об'їздь її.
Молодша дочка сказала егету:
- Вона сама обернеться конем. Ти насамперед побери залізний сукмар; як тільки ввійдеш у сарай, удар її ім. Потім вона захоче піднятися з тобою у повітря, а ти вдар її сукмаром по голові, тоді вона нічого не зможе зробити.
Пішов мисливець-егет у сарай, побрав у руки залізний сукмар.
Кінь праг брикнути його ногою, але егет ударив її сукмаром, вивів і сіл верхи. Кінь стрибнув майже до даху хатинки, а егет — її сукмаром по голові. Та кінь опустився на землю. Егет об'їздив її й знову привів у сарай.
Коли егет пішов, кінь обернувся бабою й, непомітно пробравшись у хату, уляглася на грубці, скаржачись, що у неї, мол, голова болить.
Довелося їй видати молодшу дочку за егета. Говорять, і зараз вони живуть-поживають і добро наживають.