Автор, оповідач і герой у повісті Пушкіна “Капітанська дочка”

“Капітанська дочка” – історичний роман, написаний у формі мемуарів. У цьому романі автор намалював картину стихійного селянського бунту. Чому Пушкін звертається до історії Пугачевского повстання? Справа в тому, що ця тема довгий час уважалася заборонної, незручної, і історики практично не займалися нею або, якщо й займалися, то показували однобоко. Пушкіна виявив величезну цікавість до теми селянського повстання під предводительством Е. Пугачова, але він зштовхнувся практично з повною відсутністю матеріалів. Тоді він сам їде в Оренбурзьку область, розпитує ще залишилися в живих очевидців і учасників, довгий час проводить в архівах. Фактично Пушкін став першим істориком, що об’єктивно відбив події цієї суворої епохи. Адже історичний трактат “Історія Пугачевского бунту” сприймався сучасниками Пушкіна як наукова праця

Якщо “Історія Пугачевского бунту” – історичний твір, те “Капітанська дочка” написана зовсім в іншому жанрі. Це історична повість. Головний принцип, що використовує Пушкіна у своєму добутку – це принцип історизму, тому що головною сюжетною лінією став розвиток реальних історичних подій. Вигадані герої, їхні долі тісно переплітаються з історичними особами. У кожному епізоді “Капітанської дочки” можна провести паралель між долями окремих особистостей і долею народу вцелом.

Форма мемуарів,

обрана автором, говорить про його історичну пильність. В XYІІІ столітті, дійсно, можна було б подібним чином описати “пугачовщину” у спогадах, для онуків

Не випадковий вибір автором Петра Гринева як мемуарист. Пушкіну був потрібний свідок, що безпосередньо брав участь у подіях, що був особисто знаком з Пугачовим і його оточенням. Гринев не може не розповісти про Пугачова і його соратників, тому що нерідко від них залежать його життя й щастя. Згадаємо сцену страти або сцену звільнення Маші. З іншого боку, Гринев – офіцер, покликаний присягою втихомирювати бунт, він вірний боргу. І ми бачимо, що Петро Гринев, дійсно, не упустив своєї офіцерської честі. Він добрий, шляхетний. На речення Пугачова служити йому вірою й правдою, Гринев відповідає із твердістю відмовою, тому що присягав государині – імператриці

Як мемуарист Пушкін навмисно вибрав дворянина. Як дворянин по своєму соціальному походженню він відкидає повстання ” як безглуздий і нещадний бунт”, кровопролиття

Петро Гринев послідовно оповідає нам не тільки про криваві й жорстокі розправи, подібних розправі в Білогірській міцності, але й про справедливі вчинки Пугачова, про його широку душу, мужицькій кмітливості, своєрідному шляхетності. Три рази випробовував долю Петро Гринев, і три рази щадив і милував його Пугачов. “Думка про нього нерозлучна була в мені з мислию про пощаду, – говорить Гринев,- даної мені їм в одну з жахливих мінут його життя, і про рятування моєї нареченої…”

Образ Гринева даний “у двох вимірах”: Гринев – юнак, недоук і Гринев – старий. Між ними існує деяке розходження в переконаннях. Старий не тільки описує, але й оцінює юнака. Іронічно розповідає Гринев про своє дитинство, при описі епізоду втечі з обложеного Оренбурга виникає інтонація, що виправдує безрозсудний учинок героя. Обрана форма оповідання дозволяє показати погляд героя на себе з боку. Це була дивна художня знахідка

Значне місце в повісті займає й антипод Гринева, його ворог – друг Омелян Пугачов. Його характер розкривається динамічно в ході подій. Перша зустріч відбувається в главі “Вожатий”, наступного разу це вже проводир заколотників. Незважаючи на жорстокість розправи в Білогірській міцності образ Пугачова не викликає в нас відрази. Далі він з’являється великодушною, справедливою людиною. Особливо яскраво це проявляється в сцені звільнення Маші з рук Швабрина. Пугачов карає Швабрина й відпускає Гринева з нареченою, присуджуючи: “Стратити, так стратити, дарувати, так дарувати”.

На закінчення хотілося б зупинитися ще на одному незримому герої цієї чудесної повісті, на образі самого автора, що є присутнім у повісті незримо, як би увесь час спостерігаючи за подіями й учинками своїх героїв. Вибравши Гринева оповідачем, Пушкін не ховається за нього. Позиція письменника чітка і ясна. В – перших, мабуть, що думки Гринева про повстання закладені в нього автором. Пушкіна віддає перевагу реформам перед революцією: “Не приведи бог бачити російський бунт, безглуздий і нещадний!”. В – других, Пушкін відбирає ситуації, у яких Гринев буде поводитися так, як потрібно авторові

Сам факт вибору оповідача – більша заслуга письменника. У цьому складається оригінальність повести “Капітанська дочка”. Пушкіна зумів донести до нас багато цікавих фактів з історії повстання Пугачова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Автор, оповідач і герой у повісті Пушкіна “Капітанська дочка”

Categories: Шкільні твори

Links