Жили не жили два упертюхи. Один з них ніколи не позичав нічого — навіть гривенника, а другий ніколи нічого не повертав — навіть гривенника. Так й клика вони: один — «, Що Недающий», а другого — «Неотдающий

Але ось одного разу невідомо як вий, що гривенник, Що Недающего попал Поча вимага, Що Недающий свой Але хіба віддасть упертюх, який

Жила не жила на світі баба, і було у неї три сини. Двоє старших уважалися розумними, а молодший — плішивий шарпак — Чилбик-Глупиш. У аулі витті кривдили Чилбика, але брати за нього ніколи не заступалися.

Одного разу троє братів пішли у ліс за хмизом. Цілий день вони працювали,

Одного разу осів заблудився у чагарнику й зненацька зустрів вовка. Затремтів осел, початків ревіти й махати хвостом.

- Скажи мені перед смертю, чому ти, побачивши мене, початків тремтіти, ревіти й махати хвостом? - запитав вовк.

- Я тремчу від страху, реву, щоб сховати страх, і махаю хвостом, щоб розжалобити тебе, - відповів осел.

- Це неправда! - розсердився

Поселилася миша з мишеням на млині й стала жити розкошуючи. Кішки поблизу не було, а їжі завжди було вдосталь.

Так пройшло якийсь час. Загордилася миша й стала думати, що вона зі своїм сином усіх важней. Незабаром мишеня підросло і йому треба було знайти наречену.

«З ким би нам поріднитися, - подумала миша.- Колом усі прості звірі». Та розв'язала вона посватати за сина

Якось раз Насреддин зустрів двох вершників.

- Садам алейкум, добрі люди!

- Ваалейкум ассалам! - відповіли вершники й прагли їхати далі.

- Почекайте! - зупинив їх Насреддин.- Розповідайте мені, куди ви їдете.

Вершники довго відмовлялися,

Одного разу хан побачив у сні, що у нього випали всі зуби, крім зуба мудрості. Стурбований хан скликав алимов, розповів свій сон і наказав його розгадати.

Довго думали алими. Нарешті один з них скорботним голосом сказав:

- Про ушанований хан! Ти бачив не зовсім гарний сон. Здається мені, що вмре вся твоя рідня й ти залишишся

Одного разу студеною зимою, коли сонячні промені не зігрівають землю й наступає царство холоду, загордився зміцнілий лід:

- Що мені сонце! Воно вже безсило проти мене. Ось і саме час засватати його дочка за мого сина. Мало сказати — потрібно й робити.

Та послав лід сватів до сонця.

- Добре, я згідно, - відповіло сонце.- Нехай тільки почекають

Одного разу кіт оголосив, що прагне зробити паломництво у Мекку й там одержати від аллаха відпущення гріхів. А їх у нього, зізнатися, було чимало, особливо перед мишами.

Кіт став розпускати слухи, що відтепер він не торкне ні одну мишу, навіть

Жив не жив хан, «прославлений своїми дивацтвами. Одного разу він оголосив, що видасть красуню дочка тільки за саму ледачу людину.

Незабаром у ханський палац рушили юрби наречених, і кожний став розповідати про свою лінь.

Дійшла про це поголоска й до трьох братів — синів аульского чабана. Розв'язали вони теж спробувати щастя й усі троє стали перед ханом

Жив не жив жорстокий і підступний хан. Багато лих заподіяв він народу своїми утисками й поборами.

Якось раз повелів хан оголосити свій новий указ.

- Великий хан, - закричали глашатаї, - склав список усіх жителів ханства й задасть кожному по три питання. Хто правабоно відповість,