- Далі
- Проглядів: 50
- 17-08-2016, 13:31
Якось Насреддин розв'язав посміятися над муталимами. Велів дружині приготувати хинкал і покликав їх до себе у гості.
Блюдо з хинкалом поставили у крихітній кімнаті, а кожному муталиму дали двометрові качани. «Ось потіха буде», - потирав руки Насреддин.
Велике ж було його здивування, коли він побачив, що муталими миттю спустошили величезне блюдо хинкала.
- Як це ви умудрилися?У ворони був син, якого вона дуже любила й берегла.
- Слухай, син мій, і запам'ятай назавжди, - сказала якось вона вороняті.- Найбільше на світі бійся людини. Як тільки він нагнеться за каменем - відразу лети. Не дай боже, камінь ще потрапить у тебе.
- Добре, матінка. Я злечу, навіть якщо побачу людину бачили, - відповіло вороня.
- Про моя розумник!У Темир-Хан-Шурі жив іменитий купець. Він багато їздив по різних місцях, але найчастіше відвідував Дербент. Інші купці завжди супроводжували його, тому що спільний шлях незмінно приводив до успіху.
Але ось прийшла до нього старість, став він усе рідше залишати рідне містоОдного разу, коли верблюд мирно щипав траву, до нього підійшла лиса.
- Агов, горбатий! Як ти смієш пастися на моїх землях?
Негайно вбирайся звідси!
- Так чому ж ця земля твоя? - розсердився верблюд.
- А тому, що вона перейшла до мене у спадщину від батька, а до того — від діда. Якщо ти не віриш, то покличемо свідка,Дружина Насреддина зварила жирний суп і запросила чоловіка до стола. Побравши у рота ложку супу, вона так обпеклася, що потекли сльози.
- Про що ти плачеш, дорога? - запитав Насреддин.
- Згадала покійну матір і не змогла удержати сліз, - відповіла підступна жінка.
Насреддин став згадуватиСправа була ранньої навесні, коли припаси виснажуються. Насреддин сидів на призьбі свого будинку й горестно зітхав, не знаючи, де роздобути вечеря. Під'їхав вершник і привітався з Насреддином.
- Ваалейкум ассалам, добрий джигіт! - відповів Насреддин.- Злазь із коня й будь дорогим гостем.
- Колись мені, гостинна людина. Я поспішаю,Жив не жив цар, і було у нього три сини. Коли хан зостарився й осліп, сини запитали його:
- Чому допомогти тобі, батько?
- Діти мої! Є тільки один засіб, який мене зцілить. Це плоди із саду дівчина-пануючи. Але ще жодна людина не могла проникнутиЖив-Був один багатій. У нього був великий хутір і єдиний працівник.
Одного разу, коли працівник ішов на хутір, почалася заметіль.
- Моя справа зробити те, що повелів мені хазяїн, а не міркувати, - розв'язав працівник. Розстелив він снопи