Асоціативна образність як провідний принцип поетики П. Целана

Одна з найтрагічніших подій ХХ століття – Друга світова війна – лишила глибокий слід у свідомості мільйонів людей, які живуть на різних континентах і говорять різними мовами. Масштаби цієї трагедії не мали аналогів у світовій історії. Як ніяка інша подія, ця війна набула різно-мані-тного трактування у літературі.

Видатного австрійського поета Пауля Целана події тих років торкнулися безпосередньо. Він народився у 1920 році у Чернівцях (тодішня територія Румунії) у родині небагато єврейського комерсанта. Після закінчення школи Пауль їде у Францію для того, щоб вивчати медицину. Але розпочата війна руйнує його плани: Франції загрожує фашистська окупація, і поет повертається у рідне місто, де навчається в одному з університетів. Коли у 1940 році у Чернівці увійшли радянські війська, Це-лан вивчав російську мову і працював перекладачем. Але вже через рік німецький окупаційний режим дістався і до Чернівців. Батьки поета як євреї були депортовані у концтабір: звідти повернутися їм не судилося. Сам Пауль Целан потрапив у трудовий табір, але йому вдалося вижити.

Події Другої світової війни справили значний вплив на усю подальшу творчість Пауля Целана. У 1948 році виходить перша книга Целана “Попіл урн”, у 1952 – збірка “Мак і пам’ять”.

Тема війни – визначальна для обох збірок Пауля Целана, провідним жанром цих книг є жанр елегії.

Оплакування загиблих, пам’ять про страшні події, які поет пережив сам, жах війни – усе це основа творів Целана. Але на відміну від класичних зразків елегійного жанру Целан вносить у свої вірші апокаліптичні мотиви, пов’язані з авторським світосприйняттям. Целан розглядав Другу світову війну як “останній акт історії”, після якого має відбутися Страшний суд. Такий настрій проймає і твори Целана. Один із центральних віршів обох збірок – “Фуга смерті”. Жанрове визначення “Фуга” пов’язане з музикою. Фуга – це музичний твір імітаційно-поліфонічного характеру. Уфузі одна і та ж тема втілюється в різні голоси. Цей принцип – основа композиційної будови вірша Целана. Поезія, як і музичний твір у жанрі фуги, повинна передусім викликати емоційне хвилювання. Для цього автор створює образи, побудовані на вільних асоціаціях, повторах, і досягає вражаючого результата. Вірш передає стан шоку.

Насичений повторюваними і варіативними відповідно до жанрових законів фуги образами, вірш оголошує читача, передає майже фізичне відчуття болю. Водночас саме завдяки багатозначності образів вірша у читача виникає паралель із книгою Апокаліпсису, що відповідає авторському баченню подій Другої світової війни.

Усе життя Пауля Целана сповнене невимовним трагізмом, трагізмом, який визначив тональність його творчості.

Криваві соціальні трагедії ХХ ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів,

– після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт

Історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк.

Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його

Поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але це-

Ланівські вірші емоційні настільки, наскільки може бути емоційним шок.

Лірика Целана – це протистояння і співіснування пам’яті і забуття: пам’ять

Примушує страждати від болю і жаху, але забути все – неможливо.

Одним із найвідоміших творів П. Целана стала “Фуга смерті”. Ця поезія відзначається дивним поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва.

Для посилення емоційного впливу П. Целан використовує форму музичної фуги. Фуга – багатоголосний поліфонічний твір, заснований на прийомах імітації, тобто одна й та сама тема по черзі змінюється і подається у різних голосах. За будовою фуга складається з трьох основних розділів. У першому тема проводиться в усіх голосах; друга частина будується більш вільно: тема розвивається по черзі у різних голосах. У заключному розділі фуги утверджується головна тональність твору. За цими принципами будується і композиція Целанової “Фуги смерті”. Особливості синтаксису поезії підкреслюють її “музичну організацію”: позбавлений розділових знаків, текст лине, витворюючи скорботну мелодію, в якій різні голоси сприяють розвиткові і посиленню основної теми.

Як і музичний твір, “Фуга смерті” викликає в першу чергу емоційні переживання, шок, і лише потім читач намагається усвідомити значення образів, асоціації, які вони викликають. Саме з цих асоціацій і накреслюються тема, мотиви твору. Вже назва поезії передбачає складний і неоднозначний асоціативний ряд. Наприклад: фуга – Бах, Гендель – Німеччина

– слава і гордість – духовне, вічне, прекрасне – орган; ці асоціації співісну

Ють і протистоять у назві слову “смерть” у всіх його значеннях. Так підсвідо

Мо визначається читачем основна тема твору. У тексті “Фуги смерті” асо

Ціативні образи, підказані назвою, набувають нових абрисів і народжують

Нові асоціації. Цілком правомірно сприймати цю поезію як модерністське

Зображення трагедії Голокосту: образи “чорного молока світання”, “могил

У повітрі” породжують асоціації з крематоріями, в яких гинули мільйони

Безневинних людей, тільки тому, що вони євреї; а образ “одного чоловіка,

Що живе в хаті”, “грає зі зміями”, “пише коли темніє в Німеччині твоя

Золотиста коса Маргарито”, “свистить на євреїв”, “хапається заліза в ко

Бурі” викриває сутність фашистської ідеології, яка несе смерть усій

Людській цивілізації. “Трагедія Освенциму” усвідомлюється не як

Національна трагедія євреїв, а як всесвітня. Це підкреслюють і образи Мар-гарти і Суламіф, які є наскрізними у поезії і символізують багатющу гуманістичну культуру, яку подарувала людству німецька та єврейська нації. Орган-крематорій, на якому “з Німеччини майстер” грає “фугу смерті”, нищить і “золотисту косу Маргарити”, і “попелясту косу Суламіф”.

Зміни слова, його перетворення, метаморфози в епоху, яка не підлягає опису, – одна з головних тем творчості Целана. Для поета Освенцим – абсолютно виключний факт, який визначає будь-який людський досвід, але не здатний сам стати досвідом. Мова пройшла через той страшний час, але не дала слів для зображення того, що відбувалося. Поет із жахом і відчаєм змушений визнати – мова не здатна на “акт правосуддя”. Саме тому, що немає слів для достовірного, буквального відтворення реальності, Освенцим щезає у потоці часу як страшна, але цілком природна подія. Звідси походить поетова відмова “поетизувати світ”, “тенденція до мовчання”, а “шок незрозумілого” стає у Целана засобом протистояння традиційним і конвенційним засобам літератури.

У поезії “Фуга смерті” П. Целан засобами різних видів мистецтва спробував передати трагедію Голокосту. Образи його не мають однозначного трактування, бо поет мусив визнати, що “вимовити”, знайти відповідні цій трагедії слова поезія майже не здатна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Асоціативна образність як провідний принцип поетики П. Целана

Categories: Твори з української літератури

Links