Архетипи сонця, місяця, зірок
Архетипи сонця, місяця, зірок наближають цю групу пісень до величальних колядок (тут трапляються й перегуки з колядками, на зразок “Жала Ганнуся шовкову траву на зорі, Гей, по зорі, по місяці ясному”). Подібним є і те, що серед обжинкових величань є Твори, призначені для окремих членів родини. Співаючи господареві, женці звеличували його працю, мудрість, уміння вчасно засіяти і виростити хороший врожай, його турботу за поле, добре ставлення до женців. Частий мотив скликання женців на гостину і частування з нагоди завершення жнив. У цих творах
Ой вижали житечко в добрий час, То не буде житечко вилягати.
А тепер, господарю, частуй нас! А як будеш, господарю, поїти,
Ой як будеш, господарю, частувати, Буде тобі житечко родити.
Викуп за вінок завжди постає своєрідною жертвою за те, щоб добре велось господарство, щоб сили природи сприяли у всьому.
Були
Добродійка пишна за воротонька вийшла, Стала си у воротях у червоних чоботях. Тарілочку тримає, женчиків вітає, Віночка виглядає…
У величаннях господині звучить мотив подяки їй за те, що в час жнив вона турбувалась про робітників, виглядала їх з поля, вчасно давала обід та вечерю, готувала для них найкращі страви. Оспівується її любов до господаря, з яким вона ділить турботу про врожай, потішає, що він вже зібраний:
Господиня калину ламала
– Спи, господарку, доволі,
І господареві в головах поклала:
Вже твоя пшениця в стодолі.
Поряд з господинею величаються її діти. Особливі твори призначалися дорослій дочці, яка теж оспівувалась як хороша господиня, що готує женцям святкову вечерю на честь обжинків:
Що Ганночка дівка по дворику ходить,
Женців привітає.
В руках ключі носить, скрині одмикає…
Столи тесовії, женці молодії.
…Скатерті виймає, столи застеляє.
Ой паночку наш, обжиночок ваш. Гу-у-у!
Кінцевий вигук “Гу!” часто зустрічається у піснях давніх, в яких знаходимо залишки обрядів відлякування злих духів від поля.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)