Два брати й чудовисько

22-09-2016, 10:54 | Ангольські казки

Жили-Минулого чоловік і дружина, і було у них багато дітей. Одного разу дружина, яка завжди мучилася тому, що не знала, чим нагодувати дітей, розв'язала утопити у ріці трьох старші хлопчиків. Що задумала, то й зробила.

Але два хлопчики із трьох уміли плавати й тому урятувалися. Втопив тільки молодший. Доплили брати до іншого берега й вийшли у тому місці, де жило чудовисько із шістьома головами.

Старший брат був посмелее молодшого й тому велів йому сховатися у чагарнику на березі, а сам розв'язав піти подивитися, де вони тепер будуть жити.

Перетнув він оброблені поля й прийшов до круглих хатин. Увійшов він у першу, саму більшу, хатину, оглянув її й, переконавшись, що у ній нікого ні, став наводити порядок. Забрав він хатину й прийнявся готовити їжу. А ввечері з'явилося чудовисько, оглянулося по сторонах, потягнуло носом і, відчувши чужий захід, проричало:

- Тут пахне людиною! Тут пахне людиною! Хлопчик зовсім не злякався чудовиська, не втік від нього.

- Не бійся, не бійся, мій маленький, я не зроблю тобі нічого поганого. Ми будемо жити з тобою дружно! - прохрипіло чудовисько.

Дуже задоволене, що житло його прибране, чудовисько накинулося на їжу, яку приготував хлопчик. Воно пожирало усе зі страшною швидкістю. Один ковток - і вся їжа у горщиках з'їдена, другий ковток - і всі глечики порожні. Та хлопчикові нічого не залишилося.

- А для себе, мій хлопчик, приготуй ще що-небудь! Тільки спочатку дай мені покурити трубку! А-а-А! - позіхнуло чудовисько, проковтнуло трубку й завалилося спати.

Наступного дня, коли чудовисько пішло, у хатину прийшов молодший брат. Обоє хлопчика старанно забрали хатину й приготували їжу.

- Тут пахне людиною! Тут пахне людиною! - викликнуло чудовисько, відчувши незнайомий захід.

Увійшовши у хатину, воно запитало:

- Скажи, мій хлопчик, що ти робив сьогодні?

- Нічого я сьогодні не робив, я з'їв усю твою їжу й перебив увесь посуд! - зухвало відповів молодший брат.

- Як?! Ти нічого не робив, посмів з'їсти мою їду й ще перебив увесь посуд? - Та розгніване чудовисько кинулося на хлопчика.

Старший брат сховався від страху, а молодший став боротися із чудовиськом. У цей час у двері заглянула бабуся, яка жила поблизу.

- Якщо ти не впораєшся з ним, розбий горщик, який коштують геть у тому куті! У цьому горщику схована сила чудовиська!

Хлопчик негайно схопив горщик, кинув його на підлогу, і горщик розбився. А чудовиська, втративши свою силу, упало.

- Бідні хлопчики, немає у вас ні батька, ні матері! - співчутливо сказала бабуся.- Послухайтеся моєї ради: отрежьте у чудовиська голови. Поберіть їх із собою й там, де ви захочете жити, киньте їх на землю.

Хлопчики так і зробили. Відрізали голови у чудовиська, побрали їх із собою й відправилися куди очі дивляться.

Ішли вони, ішли й прийшли у прекрасне місце - колом лес. широке поле, на якому можна було обробляти город, і ріка із прозорою водою. Тут хлопчики й кинули голів чудовиська на землю. Та відразу ж перед ними виникли будинок, сад, город і навіть широка дорога, яка вела у сусіднє селище.

Жителі із цього селища скоро довідалися, що поблизу поселилися якісь хлопчики. Люди завжди цікаві! Вони пішли подивитися на нових сусідів, а з ними разом відправилися й батьки хлопчиків, які жили у цім же селищі. Але вони не довідалися своїх синів. Однак хлопчики їх довідалися й розв'язали жити разом з батьком і іншими братами. А матері вони сказали:

- Це ти прагла нас утопити. Тому ми не станемо з тобою жити.

Та мати, мучачись тому, що усе відвернулися від неї через її жорстокість, незабаром умерла з горя у повній самітності.

Зараз ви читаєте казку Два брати й чудовисько