У царювання доброго короля Артура у графстві Корнуелл, на мисі Лендс-Енд жив селянин, і був у цього селянина єдиний син по імені Джек. Джек був спритний хлопець із таким швидким і живим розумом, що ніхто й ні у чому не міг з ним потягати.

У ті дні на острові,

Жили-Минулого колись на світі король, королева й королівські діти. Ах, ні, дітей-те саме у короля з королевою й не було, хоча одружені вони були вже давно. Але ось нарешті народила королева хлопчика. Короля у цей час не було будинку: він виїхав у далекі країни, і королева не стала давати ім'я синові без батька.

- До повернення

Жив на світі фермер із дружиною, і була у них одна-єдина дочка, у якої був наречений, якийсь джентльмен. Щовечора він приходив до них у гості й залишався вечеряти. А дочку посилали у льох за пивом. Ось якось раз спустилася вона вниз, прийнялася цідити пиво у глечик, а сама побери та й глянь на стелю. Та що ж бачить — стирчить у балці сокира. Вірно, застромили

Містер і місіс Виноградина жили у винній пляшці. Ось одного разу, коли містера Виноградини не було будинку, місіс Виноградина прийнялася за збирання. Вона була дуже гарна господарка й завжди сама чистила й мила свій Будинок. Але цього разу вона так захопилася, що й не помітила,

У старожитні часи у графстві Девоншир жила одна баба - жінка добра й богобоязлива. Одного разу, уже не знаю, чому, вона, прокинувшись опівночі, уявила, що настав ранок, піднялася з постелі й одяглася. Баба побрала два кошики, плащ і пішла у сусіднє містечко за провізіями.

Вийшовши на луг за селом, вона почула голосний собачий

Давно це було. Прийшла у село, що стоїть на березі гарної ріки Таємниць, баба по імені Клути. Чоловіка цього села були щасливі й задоволені своєю долею. Споконвіку сиділи вони на цій землі, пасли овець і корів, орали, сіяли й жили у достатку. У усіх були міцні, гарні

Погано жилося бідному Джеку. Рідний батько, і той його кривдив. Та ось розв'язав Джек утекти з будинку й піти шукати щастя по білу світу.

Біг він, біг, зовсім із сил вибився, як раптом наскочив на маленьку бабусю, що збирала хмиз. Джек так задихався, що навіть не попросив у бабусі вибачення. Але бабуся була добра. Вона сказала, що Джек,

У графстві Йоркшир, що лежить на півночі країни, жив колись могутній барон. Він був великий чарівник і вмів пророкувати майбутнє. Ось якось раз, коли його синові минуло всього чотири роки, барон заглянув у Книгу Доль і прочитав у ній, що син його одружиться на простій дівчині, яка тільки що народилася у будинку біля Йоркского собору. Барон

Тйти-Мишка й Тетти-Мишка разом жили у домішці. Тйти-Мишка пішла по колосся, і Тетти-Мишка пішла по колосся. Ось вони обидві пішли по колосся.

Тйти-Мишка зірвала колосок, і Тетти-Мишка зірвала колосок. Ось вони обидві зірвали по пшеничному колоскові.

Тйти-Мишка

Жив колись король, і росло у його королівстві високе дерево - таке високе, що вершини його не було видне. Дуже хотілося королеві довідатися, як високо те дерево й що на ньому росте. Послав він у усі кінці королівства гінців, повелів сповістити всі: коли найдеться такий молодець, що підніметься