У царювання славного короля Едуарда III жив хлопчик по імені Дік Уйтингтон. Батько й мати його вмерли, коли він був зовсім маленьким.

Дикий був так малий, що ще не міг працювати. Туго доводилося бедняжке. Обідав він скудно, а снідати часто й зовсім не снідав. Люди у його селі були бідні й нічого не могли йому дати, крім картопляних очистков

Жив-Був колись один хлопчик. Він служив пажом у багатому замку. Хлопчик він був слухняний, і усе у замку його любили - і знатний граф, його пан, якому він прислужував, ставши на одне коліно, і гладкий старий дворецький, у якого був на побігеньках.

Замок стояв на краї стрімчака, над морем. Стіни у нього були товсті, і на тій його стороні, що виходила на море, у стіні були

Ось вам одна із самих стародавніх казок, які розповідали у Корнуелле. Їхнім ще називали там дурними казками. А любив її розповідати старий веселий бляхар з Леланта.

У далекі часи, коли у Корнуелле було ще повнісінько велетнів, неподалік від затоки

Юний Роберт, син лорда Лемтона, дуже любив вудити рибу. Піде він на берег - неподалік від замка текла річка Уиер, а у ній водилася велика жирна риба, - закине вудки й сидить увесь день,

Чекає, коли клюне. Навіть про уроки забував.

Ось раз сидить він на березі, задивився на воду, як вона тече

Стрімко, і не помітив,

Черри Прйти жила у Зенноре разом з батьком і матір'ю, братами й сестрами. Хатина у них була зовсім маленька, а клаптик землі такий кам'янистий і незручний, що, скільки вони не трудилися на ній, народила вона всього-на-всього небагато картоплі й трохи зерна. Ще була у них коза, але бедняжка

За давніх часів жив у Англії один лицар. На щиті у нього був зображений страшний крилатий дракон, але, як ви зараз самі побачите, це йому не допомогло. Одного разу цей лицар полював удалині від Глостера й заїхав у дрімучий ліс, де водилося багато кабанів, оленів і інших диких звірів. У лісі посередині галявини стояв невисокий

Давним-давно жив-був король, який багато подорожував по різних країнах. Та ось, під час одного зі своїх подорожей, зустрів він прекрасну леді, на якій незабаром одружився й привіз її до себе додому. Незабаром у них народилася дочка, і була те більша радість, тому що весь народ любив своїх короля й королеву. Але у той самий день, коли

Років двісті назад жив-була якась бідна людина. Він працював батраком на одній фермі у Ланеркшире, був там, як говориться, на побігеньках - виконував різні доручення й робив усе, що накажуть.

Якось раз хазяїн послав його копати торф на торфовищі. А треба

Давним-давно, а точніше сказати -не пригадаю коли, жила на світі бідна вдова із сином. Допомоги чекати їм було нівідкіля, ось і впали вони у такий нестаток,

Що часом не залишалося ні жмені борошна у будинку, ні клаптика сіна для корови. Ось одного разу мати й говорить:

- Видне, робити нема чого,

Крихта Метти була пастушкою. Щоранку вона виводила овець на пасовище. Іноді вона бродила з ними по полях і пагорбам, але найбільше їй подобалося пасти їх біля дороги.

У ті часи у цій країні правил прекрасний молодий король, і розв'язав цей король одного разу відправитися