Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Аналіз вірша А. С. Пушкіна

Аналіз вірша А. С. Пушкіна

Цей вірш присвячений Ганні Петрівні Керн, з якої Пушкін уперше познайомився в Петербурзі в будинку Олениных, на початку 1819 р. Уже тоді поет був зачарований красою й зачаруванням Ганни Керн. Після цієї зустрічі пройшло шість років, і Пушкін знову побачив Керн улітку 1825 р., коли вона гостювала в Тригорському у своєї тітки П. А. Осиповой. Несподівана зустріч сколихнула в поеті майже згасле почуття. В обстановці одноманітного й тяжкої михайлівська посилання поява Керн викликала пробудження в душі поета. Він знову відчув повноту життя, радість творчого

натхнення, захват і хвилювання страсті й любові.

Вірш починається зі спогаду про дорогий і прекрасний образ, на все життя, що ввійшов у свідомість поета. Це глибоко таємний, затаєний спогад зігрітий трепетним і гарячим незатухаючим почуттям, побожним преклонінням перед святинею краси:

Я пам’ятаю дивовижне мгновенье:

Переді мною з’явилася ти,

Як скороминуще виденье,

Як геній чистої краси.

“Геній чистої краси” – це вигляд земної жінки, що з’явилася перед поетом у всьому зачаруванні й блиску своєї краси. Але це також і узагальнений образ ідеальної, прекрасної жінки.

Наступні

строфи автобиографичны. Пушкіна згадує роки петербурзького життя, що пройшли “у томленьях сумуй безнадійної, у тривогах шумної суєти”, відтворить інший настрой почуттів у період південного посилання (“Бур порив заколотний розсіяв колишні мрії”), говорить про “морок заточенья” михайлівська посилання, про тяжкі дні, проведених у глухомані:

Без божества, без вдохновенья,

Без сліз, без життя, без любові.

Це не просто спогад, відтворення колишніх пережитих вражень. У пам’яті поета “милі риси” не стираються, “голос ніжний” усе також звучить у душі. Гармонійне умиротворення досягається задушевністю інтонації, меланхолійними роздумами про дні, прожитих “без божества, без вдохновенья”. Свого роду музичним рефреном звучить двічі повторений епітет “голос ніжний”, рими зовні невибагливі (“ніжний – заколотний”, “вдохновенья – заточенья”), але й вони повні гармонії, пісенності, романсовости вірша.

Але раптом ця гармонія вибухає. Тиха ніжність поступається місцем бурхливої пристрасті. Знову відродження почуттів у душі поета, знову приплив життєвих сил, знову прихід творчого натхнення:

Душі настало пробужденье:

И от знову з’явилася ти,

Як скороминуще виденье,

Як геній чистої краси.

И серце б’ється в упоенье,

И для нього воскресли знову

И божество, і вдохновенье,

И життя, і сльози, і любов.

Захват всепоглинаючою любов’ю, захват красою улюбленої жінки приносить ні із чим не порівнянне щастя, блаженство.

У даному вірші тема любові нерозривно сполучається з філософськими роздумами поета про своє власне життя, про радість буття, про приплив творчих сил у дивовижні й рідкі миті зустрічі із чарівною красою. Явище “генія чистої краси” вселило поетові й цнотливе замилування й захват любов’ю, і прояснене натхнення

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…” Вірш “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…” присвячено А. П. Керн, з якої Пушкін уперше зустрівся в 1819 році у своїх знайомих у Петербурзі. Через 6 років вони зустрілися в Тригорському. Керн зачарувала поета. Перед від’їздом молодої красуні Пушкін приніс їй видрукуваний перший розділ “Євгенія Онєгіна”, куди був вкладений листок з віршем....
Аналіз вірша Я пам’ятаю дивовижне мгновенье Пушкіна А. С На думку відомого критика Н. Скатова, “ніхто ні до, ні після Пушкіна вже не створив у російської поезії нічого подібного до пушкінського образа любові… Любові – у зародку, у розвитку, у становленні, в изжитости, любові в разнообразнейших станах…”. Один з таких скороминущих станів, неповторних часточок буття поет запам’ятав у вірші...
Аналіз вірша Пушкіна “Я помню чудное мгновенье”. Форма і зміст У часи, коли монографічне опис ліричного тексту було ще не в моді, послання Пушкіна до А. П. Керн незмінно привертало увагу дослідників. Будучи загальновизнаним еталоном поетичного досконалості, воно служило і служить свого роду подразником, що викликає читачів на вчене ристалищі. Висока оцінка вірші довго залежала від біографічного коментаря, і лише...
Моє сприйняття, тлумачення, оцінка вірша А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье” Зачарування й силу любові доносить до нас і вірш, присвячений Ганні Петрівні Керн “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…”. У цьому дуже мно-гим відомому вірші з надзвичайною простотою й силою выраже-ны почуття й переживання поета. Цей вірш був написаний в 1825 р. у Михайлівськім, у період ми-хайловской посилання, самоти, самітності, і тем...
Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Елегія” Мені важко, як неясне похмілля. Але, як вино – сум минулих днів У моїй душі чим старе, тим сильней. Мій шлях сумовитий. Обіцяє мені праця й горе Прийдешнього хвилюється море, що. Але не хочу, про други, умирати; Я жити хочу, щоб мислити й страждати; И відаю, мені будуть наслажденья Серед...
Аналіз вірша А. С. Пушкіна “До Языкову” (1824) Даний же вірш – послання до Языкову – відбиття думок Пушкіна і його поглядів на той момент. Добуток можна умовно роздягнулися на шість частин. У першої поет затверджує, що він близький Языкову за духом Творчості, що віршотворці, “один одному далекі по долі”, – родинні по природі свого натхнення. Це натхнення...
Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини,...
Аналіз вірша Пушкіна “До моря” Улітку 1824 р. А. С. Пушкін по наущению своїх ворогів був відправлений петербурзьким начальством у псковське Село Михайловское. Ще в Одесі поетом опановували похмурі настрої. “Нудно… от приспів мого життя” – писав він своєму другові Дельвигу, при цьому називаючи себе “посилальним невільником”. А отут ще стояла розлука з морем, що...
АНАЛІЗ ВІРША А. С. ПУШКІНА “ЩО В ІМ’Ї ТОБІ МОЄМУ?” Є у світі Серце, де живу я. А. С. Пушкін “Щастя Так мало створено для мене, що я не визнав Його, коли воно було переді мною”, – говорив А. С. Пушкін, тому що не сподівався на взаємність. Його Послання звернене до жінки, що його, Видимо, ніколи не любила: Що в...
Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Фонтану Бахчисарайського палацу” Вірш А. С. Пушкіна “Фонтану Бахчисарайського палацу” було написано в 1824 році під час його посилання в Село Михайловское, “у далекий північний повіт”. Поет жив один у порожньому будинку, у глухомані псковських лісів. Пушкіна мучився, згадував Південь, Крим. Вірш відбиває його враження від відвідування Бахчисарая. В 1820 році він побував...
Аналіз вірша чи Простиш мені мої ревниві мрії Пушкіна А. С Любовна лірика Пушкіна неповторна й своєрідна, “ніжне, запашне й граціозне” почуття сполучається в ній з тонким психологізмом, з філософським осмисленням ситуації, з виходом у перспективу майбутнього. У цих віршах нам не тільки відкривається весь спектр переживань ліричного героя, але часом і створюється образ героїні, розкривається її внутрішній мир, обрисовується її...
Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Осінь” Пушкін не раз і в прозі, і у віршах повторював, що осінь – його улюблене година року, тому поет описувала “сумовиту пору, очей очарованье” з надзвичайною переконливістю й емоційністю. Він розповідав про своє замилування: “Люблю…у багрець і золото одягнені ліси”. Поет оспівує “прощальну вроду”, незважаючи на швидке її завершення. Він...
Аналіз вірша Пушкіна “До Чаадаєва” Він вышней волею небес Породжений в оковах служби царської. Він у Римі був би Брут, в Афінах Периклес А тут він – офіцер гусарський. (“До портрета Чаадаєву”, 1820) Звернемося до вірша. Перечтем перший чотиривірш: Любові, надії, тихої слави Недовго тішив нас обман… і т. д. Як зрозуміти ці рядки? Очевидно,...
Аналіз вірша Пушкіна “Село” У ньому дві частини, перша з яких була опублікована поз назвою “Самота” (1826). Повністю ” Село ” була відома тільки в списках. Один з них був спрямований автором паную, у котрого Елегія одержала зненацька позитивну оцінку як вираження “добрих почуттів”. У першій частині виникає картина сільського життя, побаченої “від суєтних...
Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Заклинання” Воно було написано в 1830 році, у період Болдинской осіни. Уважається, що “Заклинання”, як і написане в той же час вірш “У берегів вітчизни далекої”, присвячене Амалии Ризнич; однак існує думка, що перше пов’язане зі спогадом про померлу грекиню Калипсо Полихрони. Свідченням цьому може служити ім’я, яким похрещена померла кохана...
Гімни любові (за мотивами поезії А. С. Пушкіна) Олександр Сергійович Пушкін – великий російський поет. Він розширив джерела поезії, звернув неї до національних елементів життя, показав незліченні нові форми, здружив її з російським життям і сучасністю, збагатив ідеями. Пушкіна важко переживав свої помилки, мучився ними. Його невеликий ліричний вірш “На пагорбах Грузії лежить нічна імла” – це гімн...
Аналіз вірша Бальмонта “У безбережності” Землю цілуй і невпинно, не-насытимо люби, усіх люби, шукай захвату й несамовитості цього. Достоєвський Цей епіграф до свого вірша “У безбережності” поет взяв далеко не випадково. Виходить, розмова піде про сверхлюбви, у розумінні життєвої й теперішньої любові, захопленого поета: Я мечтою ловив тіні, що йдуть, Що Йдуть тіні дня, що...
Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в...
Аналіз вірша О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” “Тебе, як першу любов, Росії серце не забуде!..” – написав про О. С. Пушкіна Тютчев. І ці слова виявилися пророчими. Перший російський національний поет, родоначальник всієї наступної російської літератури – таке визнане місце й значення О. С. Пушкіна в її розвитку. Читачі люблять його поезію не тільки за ніжний ліризм...
Вірш А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье” (сприйняття, тлумачення, оцінка) У липні 1825 року, коли Ганна Петрівна Керн їхала із села в Ригу, вона прочитала вірші, які подарував їй Пушкін, вклавши їх у нерозрізані листки першого розділу “Євгенія Онєгіна”. Дівчина згадує, що коли вона “збиралася сховати в скриньку поетичний подарунок”, юний поет довго дивився на неї, “потім судорожно вихопив і...

Аналіз вірша А. С. Пушкіна

« Твір за повістю Андрія Чайковського “За сестрою”

Переказ трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” »