Аналіз вірша А. А. Блоку “Незнайомка”

А. А. Блок народився 16 листопада в 1880році в Петербурзі у дворянській сім’ї. Вище утворення одержав у Петербурзькому Університеті, що дав йому знання й навички в літераторській роботі. Любов Блоку до Л. Д. Менделєєвій, дочки великого Російського вченого, що встала в наслідку його дружиною, поетично виразилося в містичному преклонінні перед нею, як перед Земним втіленням Вічної жіночності. У першій книзі Блоку ” Вірші про Прекрасну Даму”, виданої в 1904році, дається Романтичне трактування любові, як почуття, незбагненним чином що допомагає

з’єднати мир реальний і мир ідеальний. Вірш ” Незнайомка” написано в 1906 році

Цей вірш перетинається з віршами ” Про Прекрасну Даму”. Книга, у Якій було опубліковане вірш, називається: ” Російська класика, А. А. Блок, вірші, поеми”. Видавництво Дрохва, Москва 2001 рік. У вірші Незнайомка автор не може упокоритися з вульгарним, нудним, одноманітним життям: ” Удалині над пилом провулкової, Над нудьгою заміських дач”; ” А поруч у сусідніх столиків лакеї сонні стирчать”, дуже чітко показані прикмети реальної Дійсності. Це Блоку дуже мучить, він не може приміритися до такого життя, випробовуючи

сильне піклування

Але в той же Час головна ідея тут полягає в тім, що серед цієї вульгарності й нудьги, він мріє про прекрасну даму, про чисту душу: ” Дівочий стан шовками схоплений”; ” Дихаючи парфумами й туманами”; ” И віють древніми повір’ями її пружні шовки, і капелюх з Жалобним пір’ям і в кільцях вузька рука”. Цю Незнайомку, Блок нам показує у вуалі: ” И дивною близькістю закованої Дивлюся на темну вуаль”. Чому вуаль?

– Це романтично, таємниче й у це є своя принадність, тобто він нам не описує Її зовнішність, а намагається показати всю красу душі про яку він мріє. Але так і не зможе знайти в цьому житті. Т. о. у цьому Вірші нам показані два противопостановления між страшною реальністю й символом мрії

Ліричний сюжет у вірші Незнайомка укладена в тім, що А. Блок розповідає про свою нездійсненну мрію. Він Описує дівчину з її гарною душею. Розповідаючи нам про Незнайомку піднесено й красиво: ” Дихаючи парфумами й туманами”; ” И Бачу берег зачарований і зачарована далечінь”; ” Глухі таємниці мені доручені, мені чиєсь сонце вручене”; ” И очі сині Бездонні цвітуть на далекому березі”. Назва вірша Незнайомка говорить саме за себе, тобто автор нам розповідає про незнайому дівчину, що придумав Сам. І цю дівчину в образі своєї мрії підносить нам у вірші. Основною думкою цього вірша, крім того, що автор нам розповідає про свою мрію про прекрасну дівчину й про Чисту душу, є й те, що Блок намагається нам показати, як не гармонійно сполучаються в цьому житті страшна реальність і Символ мрії

А. Блок у вірші говорить від своєї особи. Він використовує цей прийом для повної передачі своїх відчуттів, переживань і Ненависть до такого вульгарного життя. Щоб скрасити цю страшну реальність він починає мріяти…

, мріяти про таємничу дівчину. Автор, дивиться на неї з Восторжением і який – те загадкою. Проблема героя полягає в тім, що це всього його мрія. Він розуміє, що живе в реальному світі, де життя нудне й повсякденна: ” По вечорах над ресторанами, гаряче повітря дике й Глухий”; ” Удалині над пилом провулкової, над нудьгою заміських дач”; ” Серед канав гуляють із дамами випробувані гостряки”; ” Над Озером скриплять кочета й лунає жіночий вереск”; ” А поруч у сусідніх столиків лакеї сонні стирчать”.

Блоку не подобається Таке життя, де люди проживають своє життя безглуздо. У рядках: ” И правлять окриками п’яними весняний і тлетворный Дух”; ” А в небі до всьому привчений, безглуздо кривиться диск”, виражаються його почуття до цього життя. Після опису дійсності в Блоку відбувається зміна почуттів і настрою

Виникає міст, що з’єднує мрію й Реальність: ” И щовечора друг єдиний у моїй склянці відбита. І вологою терпкої й таємничої, як я, смирний і Приголомшений”. У перших двох рядках: ” И щовечора друг єдиний у моїй склянці відбита”, показана страшна Самітність. Ця страшна самітність змушує його йти в мир мрії

Особливістю інтонації вірша, його ритміки й звучання, є те, що на початку йде важкий, нудний, тяжкий Настрій. Тому що автор описує реальне життя. Плавно переходячи в мрію про прекрасну піднесену любов

И на зміну Тяжкому настрою приходить лірична, радісне, легеня, захоплений настрій. Для того щоб підсилити враження про страшну реальність, що оточує героя, Блок використовує такий художній Прийом, як антитеза: ” Весняний і тлетворный дух”. Весняний дух асоціюється із чимсь прекрасним, світлим і відродженням Живого. Тлетворный асоціюється зі смертю й розкладанням

Таким чином, автор хотів показати противопостановления: не Встигло народитися, як уже помирає. Всі, убиваючи своєю безглуздістю. Роль антитеза в цьому вірші дуже важливий. Цей художній прийом допомагає оцінити дійсність, що оточує поета й у той же час допомагає зрозуміти свою Мрію

На початку вірша створюється враження, що ця важка й примітивна реальність ходить по колу, з якого так і Хочеться вирватися. Поява Незнайомки виглядає чудом. Створюється таке враження, що вона причетна до цього побуту

Адже Її таємничість створюється не тільки тим, що вона народжується з туману. Таємничість це явище серед вульгарності. Я вважаю, що вірш ” Незнайомка” у наш час актуально, потомучто якщо подумати, то ми в ньому побачимо наш реальний Мир. У вірші, написаний на початку 20 століття, відображені образи 21 століття, тобто в ньому так само показана нудна, сіра И противна дійсність

И в цієї реальності в нас так само бувають мрії й щось прекрасне. Автор твору: Катерина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша А. А. Блоку “Незнайомка”