Якось раз з'явився койот у тому місці, де ріка Колумбія впадає у океан, а там неподалік жила жінка-сова - зла стара відьма, яка багато років підряд губила людей, що потрапили до неї. Прив'яже відьма людини до човна й пустить по воді у імлу. - Іди назавжди! - присуджує. Повернеться човен, а на ній лежать людські кості. На березі стояла

Ще хлопчиськом у ті далекі дні, коли не встигнули навіть винайти пароплав, Алфред Буллтоп любив лазити по скелях свого рідного штату Мен, підніматися на найвищі вершини й дивитися у відкрите море. Він праг неодмінно першим побачити на обрії білі вітрила судів, що вертаються додому з далекої Індії, Китаю або з Бостона. А коли він бачив чорну хмару,

Не було у всьому Арканзасі судді, більш прославленого, чому Айзек С. Паркер. Він засідав у Форт-Смите й прославився тим, що позбавило це місто й увесь штат від розпачливих розбійників, що виходили на більшу дорогу у масках і зі зброєю у руках чесних людей, що й наводили страх на.

У ті далекі часи у Арканзасі водилося сила-силенна

За давніх часів вітер дул щодня. Він дул так сабоно, що нікому не давав життя. Тоді койот розв'язав:

- Щоб вітер більше не дул, піймаю його так уб'ю. Розставлю сільця у ущелину між горами. Там-Те він мені попадеться.

Та ось побрав койот і розставив сільця

Таке могло трапитися тільки у Техасі. Для вящей вірності назвемо навіть точне місце - прямо на північ від Грейама, ледве осторонь від Уичито-Фолса, де віють вільні вітри, запашні, як ранковий кава!

Там під відкритим небом кращі техаські ковбої об'їжджали коней.