Я - Філін. Я вів вільне й щасливе життя у багатого рибою моря. Біля села Хорокаруру. Я любив сідати на дерева близько жител, які були ближче до лісу. Сиджу, бувало, і дивлюся на людей. Хто до річки на риболовлю пішов, хто вже рибу варить, а хто нічого не робить - тільки трубкою димить.
Якось я побачив дівчину. Ой, яку ж гарну! Таку гарну, що, напевно, від одного кінця узбережжя до іншого немає їй подібної. Я дивився й дивився на дівчину, за кожним її рухом стежив. Коли вона куди-небудь ішла, я летів ледве осторонь від неї - супроводжував. Коли ж вона входила у житло, я опускався на дерево й чекав її. Чим довше її не було, тем тоскливее мені ставало. Особливо тужливо було вночі. Але я сидів на дереві й чекав світанку, чекав її.
Я зрозумів: полюбив цю дівчину. Так полюбив, що якщо не бачив її, то не праг не літати, ні рибу ловити. Навіть жити не хотілося - ось як міцно її полюбив!
А жила вона із братом. Називали його Яиресупо. Це значить - людей, що виховала себе сам. Воно й вірно, розумний був, самостійний, хоробрий. Усі його поважали. Як з таким заговорити? Але я вирішився. Влетів у житло людини й сіл напроти нього.
Людей, що виховала себе сам, здається, догадався, що я не зовсім птах. Може, він подумав, що я дух якоїсь. Чемно побажав мені доброго ранку. Та всі, більше нічого не сказав.
Тоді я заговорив:
- Нехай я не дуже видний і сабоний, - сказав я, - але я прагну бачити твою сестру у моєму будинку, ближче до вхідних дверей, де й покладено сидіти дружині.
Людей, що виховала себе сам, насупився й озлився:
- Ах ти!.. пошук птах у твердому пір'ї. Так як у твою маленьку голову таке прийшло?.. Я собі й представити не можу, щоб моя сестра... за тебе?.. вийшла заміж! Убирайся!
Почувши ці образливі слова, я теж дуже озлився. Із шумом вилетів з житла, пометался зі сторони убік, ледве про скелю не вдарився, праг у морі полетіти, але, помітивши високу жердину, прикрашену стружками - инау, - сіл на неї. Для будь-якого айна - це талісман для догоджання богів, супутник і посередник, що розуміє їхні слабості й слабості людей. У ньому закладене вміння впливати на божества, і, виходить, треба у них просити й просити чого прагнеш. Так, у ту хвилину я був впевнений: без инау мені нічого не добитися.
Я до того сабоно й пронизливо ухав, стогнав і волав, що від усіх моїх лементів насторожувалися у лісі великі звірі й лякалися дрібні, у воді сплескувала риба, з жител виходили люди. А я кричав і кричав. Я просив богів допомогти мені й посилав прокльону Яиресупо.
Людей, що виховала себе сам, мучився від моїх лементів. Він не міг заснути, усю ніч ходив по житлу, закладав вуха руками. Він праг куди-небудь діти свою голову. Але куди її дінеш?
Перед світанком він зовсім ослабнув - занедужав його дух, що опікував і спокій, і здоров'я, і розум. Та ось людина вибралася з житла й сказав:
- Філін, не гнівайся більше. Перестань!
Я злетів до нього.
Та отут людей, що виховала себе сам, проговорив:
- Я дозволяю тобі побрати мою сестру у твій будинок.
Тоді у мені зникла вся образа. Я перетворився у людину й одружився на жінці, яку полюбив. Ми жили добре, і я всюди возив її із собою.
Так я із птаха став людиною. Тепер я з людьми однієї крові, їх родич, і пишаюся цим.