Першою жінкою у цій країні була Абунгдит. Першим чоловіком - Гурундит.

Та ось народила Абунгдит двох близнюків. Один був красень - із чорною блискучою й гладкою шкірою. Другий народився зморщеним, червоно-рожевим і противним. Пройшло покладене число днів, і батько повинен був уперше побачити

У стародавності кішки не були свійськими тварина, вони жили у лісі. Жила-Була одна кішка, і дружила вона із зайцем. Вони всюди ходили разом, і кішка захоплювалася розумом свого друга.

Одного разу заєць посварився з антилопою; антилопа вдарила його

Жив у Африці слоненя. Та був він такий упертий, що ніхто з ним не міг злагодити.

Ось одного разу зібралася вся слоновья сім'я погуляти,

- Підемо, - сказав слоненяті батько-слон.

- Не піду, - відповіло слоненя.

- Підемо, - сказала мати-слониха.

- Не піду, - відповіло слоненя.

- Підемо, - сказали старші брати-слони.

- Не піду, - відповіло

Зробив Лев хадж у святі місця. Про це стало відомо газелям. Та стали вони говорити один одному, що напевно після хаджу Лев змінився на краще, покаявся у колишній кровожерливості й більше не буде їх, газелей, задирати. Та розв'язали газелі піти до Леву - поздоровити із щасливим поверненням і побажати гарного здоров'я. Так вони й зробили. Побачив Лев газелей,

Жила у одній ріці риба. Та не було їй там рівних по силі й величині. Панувала вона над усіма іншими рибами, робила з ними, що прагла, судила й виряджала. Усіх уважала своїми підневільними. Та до того загордилася та риба собою, що стала думати: "Не пристало мені,

Настала черга Корови. Шакал і так і едак нацьковував її проти Леву, але миролюбна Корова слухати його не бажала.

- Лев годує мене, - говорила вона, - і я від усього серця віддаю своє молоко Леву, який стежить за порядком.

Тоді Шакал повернувся

Куріпка знесла свої яйця у ялівці й, тому що їй треба було летіти, попросила їжака:

- Наглядь за ними, щоб ніхто їх не розбив. Повз проходив верблюд.

- Іди звідси подалі, - сказав йому їжак.- Тут лежать яйця, знесені куріпкою. Не роздави їх.

Але верблюд пішов через яловець.

Тоді

Одного разу народилося мишеня, яке відрізнялося від усіх інших мишей тем,

Що на шиї у нього було білу цятку.

"На кому нам женити його?" - міркували миші.

- Немає йому ровни серед нас. Тільки сонце ровня йому. Женимо його на сонце, - говорили одні

Одного разу заєць скликав усіх звірів і сказав:

- Давайте наваримо пива, поставимо його під величезним деревом і запитаємо у тих, хто живе там, на небі, кому бути вождем тут, на землі. Усе погодилися й призначили день. А на світанку того дня заєць посадив на дерево свого брата, теж зайця. Ось зібралися звірі - були отут і слон, і лев, і носоріг,

Усі джо-луо - онуки Димо. Усі шиллуки - онуки Нийканга. Нийканг і Димо - рідні брати. Чому ж джо-луо й шиллуки живуть нарізно?

А було так. Колись Нийканг і Димо жили разом, і сини їх разом забавлялися намистом. Але одного разу син Димо проковтнув бусини