За давніх часів, коли європейці тільки ще стали з'являтися у Африці, місцеві жителі їх не любили й ішли з тих міст, де поселялися прибульці.

Жив тоді на Занзибаре один старий. Коли він побачив, що європейців стає навколо усе більше й більше, він розв'язав піти на материк. Старий

Аллах створив землю. Та послав на неї двох перші людей: Адама і Єву. Утвору Аллаха були до того гарні, що демон зла стривожився й став міркувати, як би їх спотворити, не викликаючи при тому на себе божественного гніву. Він довго думав, думав і нарешті придумав. Одного разу

Киира знайшли у ріці. Та знайшов його Иул.

Иул зі своїм племенем полював на березі. Раптом з неба у ріку впали більший гарбуз, спис і звіриний шкіра. Гарбуз був дуже більший, більше людину. Иул сказав своїм людям:

- Принесіть мені гарбуз.

Але усе злякалися, тому що гарбуз був дуже вуж більша. Один Иул не злякався.

Настала весна. Земля покрилася зеленню й квітами, дерева одяглися ніжним листям, і у кожній звіриній сім'ї народилося потомство.

Прийшов одного разу Шакал до Зайчихи зі звиті Леву й повела така розмова: - У всіх твоїх одноплемінниць уже є зайчатки. Щасливі матусі водять дитинок при місячному світлі покувиркаться у траві, поскубати тимьян

Розповідають, жив у старожитні часи цар, і була у нього красуня дружина, яку він дуже любив. А ще був у того царя чарівний перстень, який міг виконати будь-який наказ хазяїна, будь-який наказ. Та жив цар, не відаючи ні турбот, ні сумів. Однак недовго тривало його щастя - умерла родами красуня дружина, залишивши маленьку дочку.

Пройшло

Пройшло якийсь час, і Лев, як усім здалося, заспокоївся, став забувати про Шакала. Він більше не шукав його й нікого про нього не розпитував. Насправді ж Лев розв'язав хитрістю заманити Шакала у свою печеру.

Лев прикинувся хворим і немічним, начебто ось-ось віддасть богу душу.

Рознісся слух, що він просить усіх звірів відвідати

Пасся на пасовище Осів, а поблизу копошилися кури й півень. Проходив повз Лев. Побачив Осла й приготувався напасти на нього. Але у цю саму мить закричав півень. Та хоча Лев - цар лісу й ніхто зі звірів йому не страшний, злякався він і втік: ніколи раніше не доводило йому чути, як кричить півень. А дурний Осел розв'язав, що Лев його

На краю села жила жінка, і був у неї маленький син. Жили вони бідно. А отут ще занадилася до них стара гієна. Щоночі приходила вона до хатини й крала їжу.

Жінка бачила, що їжа зникає, але ніяк не могла зрозуміти, куди усе подінеться. Одного разу сказав їй син:

- Я не буду спати. Довідаємося,

А чи знаєте ви історію про прекрасну куріпку по імені Нангумби? У неї було п'ять закадичних подружок. Одну кликали Нанкимпели, іншу - Навоки, третю - Намбенди,

Четверту - Нантуту, а п'яту - Нанкимпити. Одного разу пантера віднесла чоловіка прекрасної Нангумби.

Подружки, довідавшись про нещастя бідної Нангумби, розв'язали оточити піклуванням її й бідних сироток

Шакал умовив Вівцю разом обробляти город. Він урочисто заприсягся не замірятися ні на її життя, ні на її добро. Ретельно зорали вони землю, посадили квасолю. Пройшов дощ, полив землю, квасолю проросла й весело зазеленіла.

У середині літа листя від жари