Кілька днів через Шакал відправився до Кабана. - Усі твої побратими, - сказав він йому, - розгулюють на волі, жують жолуді, риють іклами землю, добуваючи борошнисті бульби, а як наїдяться до відвалу, забираються у свої лігвища й сплять скільки хочеться. А у цей час ти,

Якого усе хвалять за відвагу, служиш Леву циновкою.

Мавпа довго стрибала з місця на місце, поки не знайшла, нарешті, на березі ріки смоківницю, посипану ягодами. Залізла вона високо на дерево, щоб зажити плодів. Їла-Їла, але отут одна ягода викотилася у неї з лабетів і впала у воду. Почула Мавпа звук падаючої ягоди, і дуже він їй сподобався. Тоді стала вона кидати у воду кожну другу ягоду. А треба сказати, що у тій ріці проживала Черепаха,

Давним-давно, у старожитні часи запитала людей:

- Що чекає нас, людей, після смерті? Шуліка парив над його головою. Почув він слова людини й розв'язав його утішити. Підібрав шуліка із землі залізну ложку з дерев'яною ручкою, кинув її у Ніл і сказав людині:

- Дивися!

Ложка спочатку зникла під водою, потім зринула й поплила, тому що дерев'яна ручка не давала