- Адам-Хан, а Адам-Хан! Чому півень на одній нозі коштує?
- А тому, що якщо він і її підніме, то обов'язково звалиться.
- Адам-Хан, а Адам-Хан! Чому півень на одній нозі коштує?
- А тому, що якщо він і її підніме, то обов'язково звалиться.
Було або не було, розговорилися якось горобець і курка. Горобець сидів на кам'яній огорожі, а курка проходжувалася внизу.
- Послухай, тобі не набридло усе ходити так клювати?- запитав горобець.- Адже ти літати розучилася.
- Неправда! - образилася курка. Вона щосили замахала крабоми й видерласяПрийшов до судді одна людина й сказала, що у нього у будинку пропав гаманець. Суддя зібрав усіх його домочадців і дав їм по паличці однакової величини. При цьому він сказав:
- Завтра до ранку у злодія паличка виросте на двоє вершків. Злякався злодій і вночі обрізавУ однієї людини була сива голова й чорна борода. Якось у нього запитали:
- У чому справа? Чому у тебе лик такий різнобарвний? Людина відповіла:
- Тому що волосся на голові у мене старше, чим волосся у бороді. Адже
На голові у мене волосся від народження були, а борода тільки з п'ятнадцяти років рости початку!
Помітили люди, що один лікар, коли приходить на цвинтар, закриває особа покривалом. Запитали його люди:
- Чому ти так робиш? Лікар їм на це відповів:
- Мені соромно перед тими мерцями, що у мене лікувалися...
Раз уночі йшов по базару сліпий. У одній руці несе ліхтар, а у іншій - глечик. Люди сміються:
- Навіщо тобі, сліпому, ліхтар? А сліпий ним відповідає:
- Ліхтар потрібний не мені, а вам. Зараз темно, не дай боже налетите ще на мене й розіб'єте мій глечик!
Було або не було, опинилися одного разу безногий і сліпий у пустелі. Що робити? Як бути? Як добратися до людей, до води?
Один міг би йти, так не бачить куди: око немає. Іншої бачить куди, так не може йти: ніг немає. Але, на щастя, обоє вони з головою були. Зміркували, що тільки дружба виведе їх з лиха. Та ось сліпий посадив собі на спину безногого й пішов, куди вказував видючийОдного разу у мисливця пропав сокіл. Довго він його шукав, але, напевно, так і не знайшов би, якщо б не звернулася до нього на базарі якась баба:
- Добра людина, купи у мене гарний птаха! Тиждень назад залетіла у моє вікно, а тепер не їсть, не п'є — нудьгує.
Став мисливець розпитувати й догадався, що це і є його сокіл.
- Де ж ти його тримаєш?-поцікавився мисливець.
- У курятникуПодібно тому, як красуні потрібно дзеркало, щоб побачити свою особу, миру потрібний поет, щоб побачити свою душу.
Душу Кутуб-Хана не відрізнялася красою, і він не дуже-те праг побачити свою справжню особу. Тому, призвавши до себе поета, він сказав йому:
- Ось що, люб'язний! Напиши-но харцизьку пісню, у якій ти вшановуєш хвалу всім моїм похвальнимДавним-давно жив-був хан Мирвайс. Він володів незліченними багатствами, які нажив, торгуючи з Індією. По всьому краю славився хан Мирвайс своїм хлібосольством і щедрістю.
Якось надвечір постукав у ворота його замка малянг і попросив
Милостині. Служниця розв'язала подшутить над нещасним старим. Побрала цебро золи й висипала