Одна людина на обіді у свого приятеля так наївся, що, повернувшись додому, упав зі стогоном на землю. Живіт у нього роздувся, немов барабан. Підійшов до нього сусід і запитує:

- Що з тобою?

- Ох, і не говори! Ходив на пригощання, так переїв небагато!

- Зате іншим разом будеш пам'ятати:

Жив у одному селі людей по імені Кутуб-Хан. Був він дуже багатий і, звичайно, дуже жадібний. Та дуже він страждав, що його слуги багато їдять. Він би вигнав їхніх усіх, але як без них обійтися? Добре біднякові - він сам собі хазяїн. А ось багатієві гірше: він, бідолаха, тільки слугам своїм

Було або не було, сиділа якось куріпка у траві, грілася на сонце.

Та й заснула. Отут-Те й сцапала її лисиця.

Опам'яталася куріпка, але пізно. Тоді вона й говорить лисиці:

- Про лиса! У тебе сьогодні удача - гарний обід. Ти б подякувала аллахові за це.

Лисиця розв'язала, що слова куріпки не позбавлені змісту. Але, як тільки вона відкрила впасти, щоб вимовити

Один юнак, їдучи у далекі країни, приніс старому сто рупій. Віддав він їх йому на зберігання й виїхав.

Чи Багато, чи мало часу пройшло - невідомо. Але коли юнак повернувся на батьківщину й попросив старого повернути йому сто рупій, той зі злим сміхом

Розповідають, що одного разу падишах без слуг і без звиті вийшов з міських воріт. Та зустрів йому Алі Мухаммед — людей, відомий своєю веселою й зухвалою вдачею.

Володар зупинив Алі Мухаммеда й звернувся до нього з таким питанням:

- Скажи мені,

Є у Бунире дві величезні гори. Одна називається Ілім, а інша Двоголова. Споконвіків люди, що живуть на цих горах, сперечаються, чия гора вище. Якщо хто скаже людям з Ілім-Гори, що їх гора менше, чим Двоголова, справа без крові не обійдеться...

Якось раз у селенье, розташоване під Двоголовою горою, зайшов мандрівник з Індії. Послухав він, послухав, що люди говорять, і промовив:

- Прагнете,

Одного разу падишах викликав до себе мудреця й сказав йому:

- Твоя мудрість відома всім, про старець! Я призначаю тебе міським суддею.

Мудрець, якому це довелося не за смаком, відповів:

- Великий падишах, я не годжуся для такої посади

Жила на світі одна дурна жінка - така дурна, що одного разу вона по дурості підпалила власний будинок. Усі сусіди збіглися гасити пожежу, але нічого не змогли зробити.

Коли будинок згорів і люди стали розходитися, жінка попросила їх:

- Не говорите моєму чоловікові, що наш будинок згорів.

- Ми-Те не скажемо, - відповідали сусіди, - але що скаже він сам, коли

Якось раз ніс старий з лісу більшу у'язку хмизу. Важко йому було й несподручно. А отут ще сонце пече нещадно! Змок старий, знесилів і не може далі кроку ступнути. Скинув він хмиз зі спини й почав проклинати геть усе: і хмиз, і сонце, і життя свою бідолашну

Одного разу падишах без слуг і без звиті вийшов з міських воріт. Побачив він сидячого під деревом жебрака й запитав його:

- Скажи мені, чи жорстокий падишах у вашій країні?

Жебрак відповів:

- Не запитуй! Звір, а не людей! Тоді падишах запитав.

- А ти мене не довідаєшся?

- Звідки ж я можу тебе знати, чужоземець! Падишах засміявся:

- Я твій