Було або не було, розговорилися одного разу кішка й мишка. Мишка сиділа у норі, а кішка — біля нори. Поговорили про справи, про здоров'я, про той про сем, а потім кішка й говорить:

- Мишка, а мишка! Вийди з норки, я тобі шматочок баранячого сала дам.

- Сало — це краще, що придумав аллах, - відповідала миша, - і, якби воно у тебе дійсно було, ти б його

Зібрався Кутуб-Хан пообідати.

Відомо: хто любить гроші, той любить тільки гроші. Тому наказав багатій своєму слузі:

- Неси на стіл обід, а потім замкни ворота й говори всім, що мене немає будинку. Не люблю гостей!

Почув ці слова син Кутуб-Хана. А відомо:

Маленький хлопчик пас череду волів. Була на ньому одна тільки сорочка, та й та вся розідрана. Повз нього проходила якась людина. Зупинився він і запитав:

- Це твої воли?

- Що ти! Це воли хана!

- А ким ти йому доводиш?

- Я його батрак.

- А скільки він тобі платить?

- Він мені нічого не платить. Тільки

Давним-давно жив-був один багатій. Незліченні скарби належали йому. Але найдорожчим скарбом був його син, Кутуб-Хан. Батько балував сина, і будь-яке бажання Кутуб-Хана негайно виконувалося. Кутуб-Хан ріс таким гарним і струнким, що був куди більше схожий на ніжну дівчину, чому на юнака.

Торгівлю - ремесло батька - Кутуб-Хан терпіти не міг; війна теж не залучала його, як інших

- Про вчитель, глянь на цей кущ шипшини! Скільки ж часу знадобилося, щоб відточити на ньому всі шипи?

- Дурень! Аллах тільки сказав: «Відточися!» — і усе відточилося.

- Але відповідай мені, учитель, навіщо він так сказав?!

Жив у одному лісі могутній тигр. Багато років він полював і наганяв страх на всіх звірів у окрузі. Але пройшли роки, тигр зостарився й уже не міг, як колись, ходити на полювання щодня. Скликав він усіх звірів і сказав їм так:

- Я старий, але ще сабоні мої пазурі й зуби. Та якщо

Одного разу падишах призвав до себе коваля й сказав йому:

- Наказуємо тобі викувати нам кольчугу із чистого золота. Те-Те позаздрять нам усі падишахи!

Коли коваль пішов, візир сказав:

- Воістину, государ, такої кольчуги не було, немає й не потрібно.

У одного селянина було теля. Дуже любив він своє теляти й щоранку виводив його на луг, де росла соковита зелена травичка.

Але ось настала осінь, траву скосили, і теля почало худнути не щодня, а щогодини. Звик він до зеленої трави, а жовта солома була йому зовсім не за смаком.

Засумував селянин, не знає, що робити. Довідався про це один

Давним-давно, у сорока курухах від Кандагара, у прекрасному палаці Калабис жив-був великий цар Аслам-Хан із племені Барецай. З роками старів могутній Аслам-Хан і засмучувався, що немає у нього сина, спадкоємця престолу. Але усе у цьому світі у руках божих! Якось надвечір

Шейх Чилі, що перетерпів багато мучень від шайтана, розв'язав розшукати його, убити й позбавити народ від його підступу.

Та ось якось раз, коли він ішов по степу, розшукуючи шайтана, назустріч йому попалася людина. Вони вітали один одного, і зустрічний запитав:

- Куди