Почув один мудрець, що. у сусідньому місті є людей, яка славиться своєю щедрістю. Надяг мудрець стару одежинку, побрав торбинку й пішов у той місто, де жив хлібосол.
Прийшов він до його будинку. Вийшов назустріч до нього хазяїн, оглянув мудреця й, побачивши його старий одяг, не говорячи ні слова, пішов назад у будинок. А запросити-те й не запросив!
Почухав мудрець голову й пішов. На інший день надяг свої самі багаті одяги й прийшов знову у будинок до "хлібосола".
Той вийшов, побачив старого багато одягненого людину й відразу запросив його до себе, обласкав і приніс частування.
Мудрець посміхнувся, вийняв з кишені гроші, поклав їх у тарілку з угощеньем і сказав:
- Того, хто голодний, ти не пригощаєш, а той, хто добре одягнений, може за частування й сам заплатити!