Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Камю “Чума”


Великий письменник-екзистенціаліст Альбер Камю визнавав абсурд як метафізичний стан особистості у суспільстві. Під абсурдом розуміється світове безглуздя, нісенітниця. Автор вважав цю проблему фундаментальною для людської спільноти. Та головним є ставлення до цієї проблеми. Камю говорив, що виявлення абсурдності життя не повинно означати завершення духовних пошуків, навпаки все тільки починається. На думку автора, людина повинна шукати відповіді на основне питання: як і навіщо жити. Камю прагнув віднайти в людях трагічну велич, викликану розладом зі світом.
Роман “Чума” відрізняється від більш ранніх творів письменника переходом від “естетики абсурду” до “естетики бунту”. Поруч із явищем абсурду тут з’являється трагічний стоїцизм, що проявляється у мужньому доланні героями труднощів життя, особистих страхів та навіть страждань.
Свій роман “Чума” Камю розпочинає з міркувань про те, що одне явище можна зобразити під маскою іншого. Це є важливою підказкою для розуміння істинного смислу твору.
В романі розповідається про алжирське містечко Оран, яке охопила епідемія чуми. Протягом твору герої пройдуть кілька етапів: ігнорування проблеми, поступове її розуміння, розпач, спроби подолати проблему.
Згідно тексту твору в романі йде мова про чуму лише як про небезпечну хворобу. Але якщо правильно розуміти натяки


та підказки автора, то стає зрозумілим, що явище чуми набагато ширше. XX століття запам’яталося війною з фашизмом. Фашистів, як відомо, називали коричневою … чумою.
Отже, підтекстом твору “Чума” є боротьба з цим явищем. Але не тільки цим конкретним злом, але й злом взагалі.
Чума є абсурдом, що проявляється у формі нездоланного зла. Головні герої твору, Ріє і Тарру, розуміють чуму як щось невіддільне від нас. Навіть якщо ця хвороба не вразила людину, все одно її паростки можуть ховатися у душі.
Письменника дуже хвилювала позиція особистості в такій межовій ситуації. Камю шукав в людях спроможність протистояти злу. Саме тому більшість його героїв таки знаходять в собі сили боротися з чумою. Такими є лікар Ріє, Тарру, Рамбер. Щодо журналіста Рамбера, то він навіть нехтує можливістю виїхати з міста, бо не може бути щасливим, поки інші страждають. Є в творі і представники, які шукають зиск з чуми. Але їх, на щастя, меншість.
Камю розумів право кожного на власне сприйняття ситуації, але не визнавав одного – байдужості. Роман “Чума” не дає відповіді, як подолати світове зло, але допомагає зрозуміти цінність боротьби проти нього.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Камю “Чума”

Categories: Твори з літератури

Links